• Гаряча тема

Ні грошей, ні зерна

Людмила СТЕЛЬМАХ.

У селищі Ромодан Миргородського району розлючені фермери, приватні підприємці, керівники агрофірм, «одноосібники» заблокували виїзд із хлібоприймального пункту, запалили біля нього шини й перекрили дорогу Миргород — Лубни. Люди вимагають від районної влади знайти управу на столичного бізнесмена, котрий ошукав близько 80 здавачів збіжжя: зерно забрав, а розрахуватися «забув».

ТАК ПОВЕЛОСЯ, що сільгоспвиробник потерпає завжди: неврожай — погано, великий врожай — теж очікуватимуть негаразди. Цього року вродило добре. Але ціни на збіжжя відразу впали, й нікуди його дівати. Наявні елеватори не приймають хліб уже тривалий час, бо виникли проблеми із залізницею, що вдарило навіть по такому гіганту, як «Нібулон». Вихід, за словами ромоданівського селищного голови О. Верещаки, знайшли такий: здати зерно на Ромоданівський ХПП, який кілька місяців тому орендувало зареєстроване у Києві ТОВ «Діловий агросервіс». До речі, у районі це усталена практика: Миргородський хлібокомбінат уже кілька років здає хлібоприймальний пункт зернотрейдерам. Щоразу, за словами О. Верещаки, бізнесмени приїздили у селищну раду, знайомилися, хоч символічно, але допомагали школі, дитсадку. Цьогорічний орендар проігнорував орган місцевого самоврядування, й про нього дізналися, коли розгорівся скандал.

Власник СТОВ «Золота нива» з Оржицького району В. Кармогородський через вищезазначені проблеми з «Нібулоном» змушений був здати 1120 тонн кукурудзи на зберігання на Ромоданівський ХПП.

— У мене є угода і накладна, все як годиться, — розповідає чоловік. — Гендиректор Р. Абрамов попросив, щоб я продав йому 100 тонн зерна як першу партію, бо хотів купити все. Я виставив рахунок, але він так його й не оплатив. Боюся, що частина моєї кукурудзи вже «попливла»...

Приватному підприємцю П. Сидоренку з Кибинців Миргородського району, який спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур, Абрамов заборгував 50 тисяч гривень за 10 тонн сої. 20 тисяч із 70 виплатив після двотижневої затримки й «з’ясування стосунків», а решту аграрій ніяк не може «вибити».

— «Розслабилися» ми, — зізнається Павло. — П’ять років здавали зерно у Ромодан, і ніколи нас бізнесмени не обманювали. Раніше навіть коли у здавача був маленький папірець із прізвищем, тоннажем і вологістю, то й по ньому все виплачували. Отож ми сподівалися на порядність і цьогорічного орендаря ХПП. Від безвиході (бо не ФОП) я та такі ж, як я, змушені задешево продавати вирощене за готівку. Адже у нас немає сушарок і складів, а вологість зерна кукурудзи доходить до 24%. Кожна година — на вагу золота...

Потерпілі розповідають, що спочатку ТОВ «Діловий агросервіс» ставило печатки на товарно-транспортних накладних (ТТН). Потім перестало. Селяни не надали цьому значення, бо їм у бухгалтерії казали, що головне — аби в комп’ютері все було зафіксовано. І тільки коли почалися затримки виплат, Абрамов вимкнув телефон, а ночами 40-тонні фури вивозили зерно з ХПП, люди зрозуміли його підступний задум. Тож заблокували ворота, встановили цілодобове чергування, палили шини. Вийшов такий собі «ромоданівський майдан»...

Основна маса постраждалих — так звані одноосібники, тобто ті, хто обробляє свої земельні паї (5-7 га) або має на членів сім’ї по 2 га для ведення особистого селянського господарства. Геннадій Ребрик якраз із таких.

— Коли ми дізналися, що з ХПП вивозять зерно, — схвильовано розповідає чоловік, — то зрозуміли, що нас «кинули». Пригадали, що перед цим в Абрамова був скандал за гроші зі здавачами гречки та сої. З’ясувалося, що в цього горе-бізнесмена постійні проблеми через борги. Приїздив директор комбінату А. Гунько, то тільки розвів руками, бо, мовляв, не має ж права навіть заходити на орендовану територію. І голова Миргородської РДА Ю. Коваленко був. Поплював насіння, подивився на наші ТТН без печаток, сказав, що таку «бомажку» й сам намалювати зможе, «порадував», що правоохоронці в такій ситуації безсилі, й поїхав.

Утім, посадовець не вважає, що селяни стали жертвами юридичної неграмотності:

— Це — сумна історія про тіньову економіку. Вони стали жертвами своїх же хитрощів: не хотіли платити жодної копійки податків (а це — 18%), тому й здавали зерно Абрамову за чорний «нал», без угоди. Раз «проскочив», два, а на третій попався... А тепер просять, щоб державні органи їх захистили, а поліція порушила кримінальне провадження щодо шахрайства. А де ж воно? Самі ж добровільно везли зерно! Кукурудза на складах непідписана лежить, а документів у здавачів немає! З чим вони до суду підуть? Як мені доповіли, загалом ТОВ «Діловий агросервіс» прийняло у Ромодані десь 6000 тонн зерна. З 18 мільйонів гривень за нього виплачено трохи більше мільйона. Протестувальники просять створити комісію, щоб забрати своє зерно, точніше, те, що залишилось. Але я їх попередив: юридично це злочин, навіть попри те, що Абрамов, за інформацією силовиків, уже двічі був у розшуку за подібні справи...

Ситуація в Ромодані не залишилася поза увагою громадських фермерських організацій. Правник і активіст фермерського руху С. Кривонос не погоджується з точкою зору голови РДА Ю. Коваленка:

— Вони не вкрали те зерно — вони його виростили. І не можна картати їх за те, що, мовляв, як фізичні особи, неналежно господарюють. А чому Коваленко і державні органи не захистять тих більших здавачів, які зуміли «вичавити» з Абрамова угоди? Не вина селян, що в країні багато років діє всім відома схема, в якій часто задіяні й правоохоронці. Чи хоч один великий елеватор прийме п’ять тонн зерна від неплатника ПДВ, який не є ФОПом? Ні, і Коваленко це знає. У населення немає вибору, воно змушене продавати збіжжя за дуже низькими цінами таким консолідаторам, як Абрамов. Робити відбувайлами фермерів та «одноосібників» нечесно. До того ж у комп’ютерній базі бухгалтерії збережені дані, хто й скільки здав зерна. Тож для слідства перспектива є.

Заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників «Відроження Полтавщини» В. Галич каже, що неодноразово пропонував колегам-аграріям створити кооператив, щоби спільно закуповувати і пальне, і добрива, і продавати збіжжя. Але його ідею не підтримали, от тепер і мають...

Р. Абрамов більше у Ромодані не з’явився. А от посланці від нього намагалися заднім числом змусити здавачів підписати угоди, відповідно до яких 40% збіжжя натурою (а не 10%, як домовлялися спочатку) «Діловий агросервіс» забирає в них за послуги. Аграрії не погодилися на таке безсоромне здирництво й попередили, що не дадуть вивезти зерно з елеватора. Після цього столичні «бізнесмени» зникли.

Селянам не залишалося нічого іншого, як самоорганізуватися, найняти робітників, створити реєстри на основі безпечаткових ТТН і пропорційно забрати залишки кукурудзи (тільки 2500 тонн), яка до того ж зберігалася в неналежних умовах. Утім, на вимогу поліцейських вони змушені були написати розписки, що не мають претензій до ТОВ «Діловий агросервіс»...