Вівторок, 18 грудня 2018 року № 97 (19644)
http://silskivisti.kiev.ua/19644/print.php?n=40958

  • Забуттю не підлягає

Обрав безсмертя

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

У селі Юріївка Приморського району на будівлі місцевої школи встановили інформаційну дошку на честь солдата армії Української Народної Республіки, уродженця цієї місцини Савелія Хрустяка. На її урочистосте відкриття зібралося чимало людей: місцеві мешканці, краєзнавці, представники обласної, районної, сільської влад.

ПРО ВИДАТНОГО земляка відомо небагато. Він народився 5 грудня 1895 року, з дитинства працював на землі, ймовірно, закінчив кілька класів церковнопарафіяльної школи. У 1919 році Савелій пішов в армію Української Народної Республіки, воював проти більшовиків та денікінців, був інтернований у польському таборі для військовополонених. Попри важкі поневіряння молодий патріот без вагань приєднався до Другого зимового походу українського війська.

Савелій Хрустяк служив в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Після розгрому наших загонів біля села Малі Міньки він потрапив до більшовицького полону. Разом із 358 побратимами його розстріляли 22 листопада 1921 року поблизу містечка Базар на Житомирщині.

— Пам’ятати кожне ім’я українських патріотів повинні покоління, які прийшли на цю землю через сотню літ, — переконаний історик Олександр Зубченко. На мітингу біля школи він наголосив, що у нелегку добу для України дуже важливо повертати співвітчизникам справжню українську історію, відновлювати сторінки боротьби за нашу волю сто років тому. Наш обов’язок сьогодні — не повторити помилок минулого, зміцнювати Українську армію, дбати про оборону нашої держави.

Кандидат історичних наук керівник дослідницького центру «Спадщина» Юрій Щур акцентував на важливих життєвих виборах Савелія Хрустяка. Першим було рішення визволяти рідну Україну, хоча міг жити в Польщі або поїхати далі на Захід. Друга життєва дилема постала перед ним вже у чекістських катівнях — зрадити Україну, піти на службу до червоних, або померти. Наш герой обрав безсмертя...