• Запитання — відповідь

Як визнати людину безвісти зниклою

«Мій чоловік покинув родину сім років тому. З того часу жодного разу його не бачила. Знайомі кажуть, що він повністю спився, жебракував на вокзалі, а десь три роки тому помер. Жодних зареєстрованих відомостей про це немає. Мені радять визнати його безвісти зниклим або померлим. Як це зробити? Чи зможу я після цього розірвати із ним шлюб та продати будинок, який належить нам обом?»

Ніна К.

Полтавська область.

ВІДПОВІДНО до ст. 43 Цивільного кодексу України (надалі — ЦКУ) особа може бути визнана судом безвісти зниклою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації) немає відомостей про місце її перебування. Якщо встановити цей день неможливо, початком її відсутності вважається перше число наступного місяця, після того, в якому особа зникла. За неможливості встановити навіть місяць зникнення — перше січня наступного року.

Особа може бути оголошеною судом померлою, відповідно до ст. 46 ЦКУ, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.

Фізична особа, яка зникла безвісти через воєнні дії, може бути оголошена судом померлою після двох років з дня закінчення військових дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше закінчення шести місяців.

Датою смерті в цьому випадку вважають день набуття законної сили рішенням суду. Особа, яка зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або внаслідок нещасного випадку або через воєнні дії, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Суд розглядає справи про визнання фізичної особи безвісти зниклою або оголошення її померлою за окремим провадженням. Заяву про це подають до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) зниклої особи, або за місцем розташування її майна.

У заяві про визнання людини безвісти зниклою або оголошення її померлою треба вказати:

з якою метою вам необхідно визнати особу безвісти зниклою або оголосити її померлою;

обставини та свідки, що підтверджують безвісну відсутність особи, або обставини, які загрожували їй смертю, або обставини, які є підставою припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд до початку розгляду справи встановлює родичів, співробітників тощо, які можуть дати свідчення про зниклу особу, а також робить запити за місцем роботи та проживання зниклої особи. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування про встановлення опіки над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо опіка над майном ще не встановлена.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, і осіб, яких сам суд визнає за необхідне допитати, і ухвалює рішення про визнання людини безвісти зниклою або оголошення її померлою.

Якщо суд визнає особу померлою, він надсилає рішення в РАЦС (ЗАГС) для реєстрації смерті особи. Також надсилає рішення нотаріусу за місцем відкриття спадщини, чи у державний нотаріальний архів для охорони спадкового майна.

Правові наслідки визнання особи безвісти зниклою:

припиняються зобов’язання по дорученнях, участі у повному товаристві, громадській організації тощо;

чоловік або дружина зниклого безвісти отримують право розірвати шлюб за спрощеною процедурою в органах РАЦС;

відповідно до ст. 44 ЦКУ нотаріус за останнім місцем проживання зниклої особи, оцінює належне їй майно і встановлює опіку над ним.

Опікун над майном зниклої людини приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах, а також за рахунок цього майна утримує осіб, яких особа, що зникла безвісти, за законом зобов’язана утримувати.

Опіка над майном припиняється при скасуванні рішення суду про визнання фізичної особи безвісти зниклою, а також за появи особи, місце перебування якої було невідомим.

Правові наслідки визнання особи померлою такі самі, як і у випадку її смерті. Різниця лише в тому, що спадкоємці особи, оголошеної в судовому порядку загиблою, протягом 5 років не можуть відчужувати нерухоме майно, яке перейшло їм у спадщину. Тоді одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину нотаріус накладає на майно заборону відчуження.

Якщо особа, яка була визнана безвісти зниклою або оголошена померлою, знайшлась, або з’явилися відомості про місце її перебування, то у разі надходження відповідної заяви суд призначає слухання справи за участі цієї особи, заявника та інших зацікавлених осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісти зниклою або оголошення її померлою.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Незалежно від часу своєї появи людина, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє майном, повернення цього майна. Якщо ж майно фізичної особи, яка була оголошена померлою, перейшло у власність держави або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертають суму, одержану від продажу цього майна.

Підготувала
Лариса ПИЛИПЕНКО.