П’ятниця, 4 січня 2019 року № 1 (19648)
http://silskivisti.kiev.ua/19648/print.php?n=41062

Слово до читачів

Шановні співвітчизники!

 

Від імені Партії захисників Вітчизни вітаю вас з Новим роком.

Нехай він принесе нові радощі, зробить так, щоб жоден український солдат не був убитий, щоб було порозуміння між усіма на заході, сході, півдні й півночі нашої країни. Нехай 2019-й подарує мудрість нашому сусіду — Російській Федерації, особливо її керманичам. Нехай він нарешті подарує мудрість і нашим керманичам, які в переддень Нового року ухвалили бюджет, вижити з яким можливо лише нетривалий проміжок часу.

Хотів би побажати, щоб усі ваші рідні, близькі були поруч, щоб ви любили і вас любили, щоб цей рік став переломним для України і щасливим для кожного з вас. Бажаю матеріального благополуччя, взаєморозуміння.

Україні треба відроджуватись. Ми стародавня цивілізація, прадавня нація, прадавня країна. Ми заслуговуємо на все найкраще. Переконаний, що у недалекому майбутньому так і буде.

Ми сильний, талановитий і працьовитий народ, який, об’єднавшись навколо єдиних національних і суспільних цінностей, побудує могутню та процвітаючу Україну.

Щиро вірю, що в новому році збройна агресія РФ проти України припиниться, ми залишимось незалежною, суверенною, демократичною, цілісною державою у тому складі, в якому здобули свою незалежність.

Я хочу побажати, щоб це був рік перемог України як сучасної демократичної та європейської держави, рік економічного відновлення, стабільності, національної згоди і єдності.

Новорічні та Різдвяні свята — це завжди нові сподівання та очікування.

Бажаю, щоб Господь був біля кожного з вас у кожну хвилину 2019 року. Божого вам благо-словення. Нехай Матір Божа оберігає від чужих негативних думок та злих замірів.

Усім міцного здоров’я, оптимізму, здійснення мрій і сподівань.

Добра, миру, щастя й злагоди на довгі літа!

З повагою голова Партії
захисників Вітчизни
Юрій КАРМАЗІН.

 

Крізь терни — до Iстини

 

ДОБРИДЕНЬ вам у хату, добрі люди!

От іще один рік, відверставши відведений йому тернистий шлях, відійшов у нашу вельми непросту Історію. Непросту, бо на теренах нашої молодої (хоча це означення умовне) Держави відбуваються і відбудуться воістину доленосні події. Про одну з таких подій у новорічному привітанні нагадав Президент України Петро Порошенко: «Днями разом із благою вістю про народження Спасителя Україна отримає довгоочікуваний Томос — грамоту від Вселенського Патріархату. Вона документально засвідчить нашу духовну незалежність.

Ми стали далі від Москви і ближче до Європи. Це — чітка стратегія, якої неухильно дотримуємося протягом останніх п’яти років. Ми йдемо своїм шляхом. Ані обіцянки манни небесної, ані зерна зневіри, ані зілля розбрату — ніщо не повинно розвернути нас назад».

«Сільські вісті» — одне з нечисленних українськомовних видань, на сторінках якого неупереджено і без прикрас розповідається про складні процеси нашого державотворення.

Наша газета — чи не єдина у нинішній час українська газета, яка, ідучи за традиціями, започаткованими і усталеними її багаторічним головним редактором Героєм України Іваном Васильовичем Сподаренком, друкує листи наших численних читачів.

І яка ще, скажіть, газета новітнього часу дорожить так повідомленнями з місць, як «Сільські вісті»? Звісно, не всі листи потрапляють на сторінки газети, бо це просто неможливо. Але для нас численні і, як мовиться, гарячі сигнали з сіл і містечок — той орієнтир, та віха, яка визначає і газетну політику. Бо хто ж, як не народ, скаже як зав’яже?..

Повертатися народному Слову в народ з року в рік усе важче. Бурхливий розвій нових модерних технологій «переквартирував» чимало друкованих видань в Інтернет. Допомогла цьому і державна «підтримка» друкованих видань, та й економічна (теж, до речі, державна!) політика «Укрпошти», в яку довелось особисто втручатися навіть Президентові…

Незадовго до Нового року у Національній спілці журналістів була порушена ще одна серйозна проблема: подорожчання не стільки вартості паперу, скільки його доставки з-за кордону (Україна за роки своєї незалежності так і не спромоглася налагодити його вітчизняне виробництво).

«Варто очікувати дальшого подорожчання газетного паперу на українському ринку, — дав невтішний прогноз директор ТОВ «Українська Універсальна Гільдія» Олександр Ляшенко. — Наприклад, рік тому вартість доставки 20-тонної машини паперу з Росії до Києва була 20 тис. грн, потім ціна зросла до 26 тис., а тепер вона становить понад 35 тис. грн. І це ще не кінець, перевізники почали оприлюднювати ще вищі ціни — до 40 тис. Одна з головних причин подорожчання газетного паперу — зменшення обсягів його виробництва в усьому світі. За рік показники знизилися на 2,5 млн тонн».

Утім, навіть у такій важкій ситуації воістину народні «Сільські вісті», яким у 2020-му виповнюється сто років, прийшли до Вас, нашого найбільш вдячного в Україні читача. І прийшли не поштучно, а масовим накладом, що свідчить про те, що простим людям потрібні не казки з телеекранів, щедро проплачені Рабіновичем і КО, не швидкоростучі й токсичні інтернетні побрехеньки, а Слово правди, Слово істини, Слово захисту і надії.

Слово, що гуртує нас, українців, як працелюбну, духовно і фізично незнищенну націю, націю ратаїв і ратоборців.

На цьому стояли і будемо стояти!

Сільськовістяни.