П’ятниця, 4 січня 2019 року № 1 (19648)
http://silskivisti.kiev.ua/19648/print.php?n=41082

  • З роси й води!

Несіть і далі радість людям

Сільськовістяни.

ІЗ ТВОРЧІСТЮ цієї миловидої жінки із села Древині Іваничівського району Волинської області знайомі тисячі наших читачів. Це художниця від Бога Валентина Ростиславівна Протопоп. Близько двадцяти двох років її дивовижна графіка дарує радість шанувальникам газети. Читачі «Сільських вістей» не уявляють «Календаря», «Вербиченьки», «Криниці» без гарно вималюваних, чітких до найменших подробиць малюнків мисткині. А ще — добрих, ніжних, теплих. Від них віє лісом, польовими квітами, рідною хатою, дитинством, маминою ласкою...

На жаль, усі ці роки Валентина Ростиславівна бореться з тяжкою недугою, яка з дитинства прикувала її до ліжка. Подумайте лишень, що для цієї тендітної жінки навіть вибратися на інвалідному візку просто до хвіртки на сільську вулицю потребує чималих зусиль. Тому вона щиро завдячує своїй рідній сестрі Вірі, яка всіляко допомагає їй у побуті, а також сприяє, аби в неї було повноцінне духовне життя. Пейзажі Валентини — це здебільшого спогади з далекого дитинства, великий Богом даний талант і копітка щоденна праця попри неслухняні руки, занімілі пальці, біль. Хвороба підточує сили художниці, але не в змозі зламати її дух.

— Я хочу щось залишити після себе людям, — зізнається Валентина Ростиславівна. — Тому прошу щодня у Бога: «Поки я жива, не забирай у мене правої руки, якою я ще можу малювати. Малювання — моє покликання, дарунок Всевишнього, яким хочу ділитися з людьми».

Нині Валентина Ростиславівна Протопоп святкує свій ювілей. Тож бажаємо талановитій художниці здоров’я і ще багато років радувати читачів нашої газети своїми чудовими творіннями.