• Допоможи собі сам

Не забуваймо про кору і коріння

Микола ЮРЧИШИН.

Ми звикли лікуватися листям та квітками різних рослин. Та хочеться нагадати, що такими ж лікувальними властивостями володіють кора і коріння багатьох дерев, кущів та чагарників. Найбільше сили у корі кінцівок маленьких гілочок.

— НАЙПОМІТНІШІ взимку гілочки малини та ожини усувають приливи у жінок, лікують нервову систему, — розповідає фітотерапевт Київського міського центру здоров’я Клавдія Володимирівна ТКАЧУК. — Від застудних захворювань — калини, верби. Від грипу корисні гілочки смородини. Від цукрового діабету — шовковиці (діють і протизапально). А виразку шлунка, аденому простати, запальні процеси сечового міхура, сечовивідників, уретри чудово лікує чай із вишневих гілочок.

Коли раптом у вас розболілася голова, почало нити у потилиці, тріскотіти у шиї, це очевидні ознаки остеохондрозу. Якщо в домашній аптечці немає потрібних лікувальних засобів, екстрену медичну допомогу надасть звичайна лісова груша.

За словами лікаря, вже перевіреним в Україні впродовж багатьох років, надто останніх, є такий засіб. Якщо турбує біль у спині, що загострюється, коли людина тривалий час стоїть або нахиляється, відчувається біль у ногах, тріскіт шийних суглобів, головні болі у потилиці, терпнуть руки — це може свідчити про порушення сольового обміну в організмі. Від цього страждає верхня частина тіла, відкладаються білі кальцієві солі: карбонатні, фосфатні, трипельфосфатні. Потрібно налагоджувати обмін цих солей. За це в організмі відповідають нирки. Отже, їм і треба допомогти: усунути запальні процеси, нормалізувати їхню роботу, налагодити сечовиділення, вивести з організму надлишки лужних солей. Допоможе у цьому така рослина, як груша. Взимку використовують її гілочки.

Необхідно взяти приблизно чверть (10-12 см) однорічної гілки груші, подрібнити, залити літром холодної води, годину настояти, затим поставити на слабкий вогонь, прокип’ятити одну-дві хвилини (не більше). Закутати і настоювати, поки напій не стане теплий. Уживати як чай.

До гілки груші добре додавати її висушені плоди, листя і навіть квіти. Якщо ж не запасли усього цього, тоді вживаймо самі гілочки.

Груша почистить судини від холестеринових бляшок, кришталик ока.

Взимку загострюються також і хронічні шлунково-кишкові захворювання, зокрема гастрит, панкреатит. Загострення призводить до ще більшого підвищення кислотності, порушення функції підшлункової залози, травмування органів унаслідок вживання людиною надто гарячої, холодної або гострої їжі, недостатнього її пережовування тощо. Боротися із цими негараздами допоможуть гілочки порічок, тобто червоної та білої смородини, але у жодному разі не чорної! Відрізнити їх легко: порічки не мають такого сильного запаху, як гілки чорної смородини. Отже, гілочки порічок знижують кислотність, усувають запальний процес у шлунку, запобігають утворенню виразки дванадцятипалої кишки та ерозії у шлунку.

Для цього взяти столову ложку подрібнених гілочок червоної або білої смородини, залити двома склянками холодної води, настоювати близько години, потім поставити на вогонь, довести до кипіння. Можна прокип’ятити 5-7 хвилин, затим закутати, настояти до охолодження і вживати по півсклянки чотири рази на день. Тобто столова ложка гілочок порічок — це денна доза для лікування гіперацидного гастриту, гастродуоденіту.

Якщо ж кислотність шлунка понижена, зауважила фітотерапевт, шлунок розтягнутий, опущений, погано працює, з’являються ерозії, погане травлення, ось тут уже слід звертатися по допомогу до куща смородини чорної. Готують і вживають відвар із її гілочок так само, як і з порічок. Але не слід їх плутати, адже лікують вони протилежні захворювання: один різновид смородини — порічки — знижує кислотність шлунка, а кущ чорної смородини, який росте поруч, чинить навпаки.

Насамкінець К. Ткачук застерегла: гілочки з будь-яких дерев, так само, як і всі рослини теплої пори року, слід брати не обабіч залізниці або автодоріг, не поблизу ліній електропостачання, заводів, фабрик і сміттєзвалищ, а у лісі. Якщо вже у місті, тоді десь у глибині парку.