Архів
Вівторок,
22 січня 2019 року

№ 6 (19653)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Проти «закону про рабство»

УГОРЩИНА. У Будапешті знову проходять антиурядові демонстрації.

Докладніше...
«Розлучення» по-англійськи

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Вчора у парламенті Тереза Мей представила альтернативний план виходу країни з ЄС.

Докладніше...
Удар у відповідь

ІЗРАЇЛЬ завдав авіаудару по іранських об’єктах у Сирії. Є загиблі.

Докладніше...
Поки що лише плани

США. Білий дім вивчає варіанти удару по Ірану.

Докладніше...
Міжпартійний владний компроміс

У ШВЕЦІЇ після чотирьох місяців політичної кризи парламент обрав прем’єр-міністра.

Докладніше...
Усім націям нація

КИТАЙ. Торік населення країни зросло до 1,395 мільярда осіб.

Докладніше...
Був найстарішим чоловіком

ЯПОНІЯ. Визнаний найстарішим представником чоловічої статі на Землі японець помер у віці 113 років.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  •  Скарби рідного краю

Чоловіча справа

Світлана УСАТЮК.

Гуцульська коляда розпочинає шлях до ЮНЕСКО. Над внесенням її до списку світової спадщини працюють прикарпатські етнографи. Вони зустрічалися з гуртами колядників Верховинського району, аби їхні керівники, яких місцеві називають «березами», дали на це згоду.

— МИ СПІЛКУВАЛИСЯ з «березами» присілків Підмагора, Плай, сіл Віпче, Криворівня, Бистрець, Верхній Ясенів, Ільці. Вони радо підтримали таку ідею, — розповідає завідувачка фольклорного відділу Івано-Франківського обласного науково-методичного центру туризму і культури Стефанія Капустинська. — Тут найповніше зберегли традиції давнього колядування.

За словами пані Стефанії, здавна в гірській місцевості колядували чоловіки. Жінок залишали хазяйнувати вдома, з дітьми. Бо їм було важко у мороз і заметіль ходити від хати до хати. Виконуючи коляду в оселі, до якої завітали, чоловічі гурти зазвичай оспівували господарів, їхні працьовитість і щедрість. Була і спеціальна коляда, яка адресувалася померлим. Якщо колядники затримувались і не встигали повернутися додому до сутінків, їм пропонували заночувати. Готуючись до відпочинку, гості влаштовували розважання та ігри, які називали «фіґлями». Часто так колядники дякують за гостинність у горах і тепер.

Щоб гуцульська коляда увійшла до списків ЮНЕСКО, спочатку її мають внести до національного реєстру об’єктів нематеріальної культурної спадщини. Для цього на Прикарпатті створили інформаційну карту, в якій описали історію коляди від найдавніших часів до наших днів. Також місцеві етнографи підготували аудіо-, фото- та відеоматеріали, записані у Верховинському районі. Всю зібрану інформацію відправили до Українського центру досліджень, який діє при Міністерстві культури України. А вже там спеціальна комісія вирішить, чи варто подавати гуцульську коляду до списку претендентів на здобуття статусу ЮНЕСКО.

— Чи увійде гуцульська коляда до списку ЮНЕСКО, дізнаємося згодом, — говорить Стефанія Капустинська. — За будь-яких обставин тішить те, що традиція колядування живе і передається від покоління до покоління, а у гуртах колядників є учасники віком від 18 до 70 років.

Етнограф додає: після збору матеріалів, які стосуються колядування у Верховинському районі, дослідники фольклору почнуть працювати в інших гірських точках. Докладно вивчатимуть також традиції відзначення свята Василя, яке припадає на 14 січня.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Боротьба триває
Читати
Наше молоко популярне
Читати
Відкривають кордони
Читати
Подорожувати зі своїм
Читати
Шийте гамани
Читати
«Попередники» напрацювали
Читати
Скільки коштує наш газ
Читати
Чекають заробітчан
Читати
I у Литві влаштовуються
Читати
В лоно новоствореної церкви
Читати
Знову смерть у горах
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове