• Актуально

З голодної землі врожаю не буде

Василь ПІДДУБНЯК.

Херсонська область.

РЕЗУЛЬТАТИ агрохімічної паспортизації земель у краї (її проводить єдина в області державна установа «Держґрунтоохорона») сумні — ґрунти катастрофічно деградують. А з бідної і голодної землі який урожай?..

У степу нині швидше можна побачити снігову людину, ніж купи органічних добрив. А звідки тим добривам узятися, коли тваринницька галузь, яка справно годувала людей і землю, переживає чи не найбільший за роки утворення Херсонської області занепад? Не возити ж гній із сусідньої Білорусі чи Польщі...

Виняток із цієї сумної картини становить із десяток господарств, не більше, де діють забуті вже так звані «загони родючості» і де та родючість тримається не лише на «великій (і все дорожчій!) хімії».

— Щороку ми вивозимо на поля по 40-50 тисяч тонн органіки, — розповідає директор дослідного господарства «Асканійське» Каховського району кандидат сільськогосподарських наук Віктор Найдьонов. — А як же без неї? Недарма народ наш прислів’я придумав: «Дай полю гною — дасть хліба вволю». І як би важко не було утримувати тих же корів, на скорочення поголів’я ми не підемо!

Так мислять істинні господарі, для яких земля не товар і не пасербиця, а традиційна технологія українського хліборобства — закон.

А що ж нам каже статистика? А ось що. Коли, для прикладу, 1988 року на поля степової області було вивезено і, зрозуміло, внесено під оранку 10 мільйонів 280 тисяч тонн органіки, то у 2002-му — 184 тисячі тонн, у 2018-му — у п’ять разів менше, а зараз сам Бог знає…

Судячи із задимленості літніх і осінніх полів, погано приживається у нас і відновлювальна система удобрення, яка, крім гною, передбачає максимальне застосування подрібненої соломи озимини і яровини, стебел кукурудзи і соняшнику, а також розширення площ під сидератами.

Наприкінці минулого року на круглому столі «Технології раціонального використання, відтворення і охорони ґрунтів» перший заступник голови департаменту агропромислового розвитку області Андрій Неділько звернув увагу й на таке:

— Відновлювальна система удобрення полів передбачає також залучення «біологічного» азоту в складі бобових культур, мікробних препаратів удобрювальної і захисної дії, а також стимуляторів росту на органічній основі. Максимальне використання місцевих ресурсів дасть змогу на 30-50% знизити застосування мінеральних добрив і одержувати врожаї майже на рівні сучасних інтенсивних технологій. Скільки сьогодні коштує тонна аміачно-нітратного добрива? Восени минулого року — 10000-10200 гривень. От вам і вся економіка!

А ще ж є і екологія. Не зайве нагадати про те, що не «велика хімія», а гумус є енергетичною базою біологічних процесів, що відбуваються в ґрунті, джерелом доступних для рослин мікроелементів, фізіологічно активних речовин, а також (увага!) сорбентом пестицидів і важких металів.

Враховуючи те, що вже тепер найдорожчою і все більше затребуваною є продукція, вирощена за технологіями органічного землеробства, то без звичайного гною тут ніяк не обійтися. Та й без застосування саме органічних добрив земля втрачає від п’яти центнерів до тонни гумусу на гектарі.

Ще факт. Внесення органічних добрив є найкращим поки що способом збагачення ґрунту органічною речовиною, яка здатна перетворюватися на гумус (з однієї тонни гною утворюється 35—50 кг гумусу), що значно підвищує ґрунтову родючість.