• Отакої!

Майже як у «Санта-Барбарі»

Лариса Пилипенко.

38-річна львів’янка прийшла до одного з районних РАЦСів міста, щоб оформити офіційні стосунки зі своїм цивільним чоловіком. Жили вони разом уже чимало років, та після того, як жінка завагітніла, вирішили скористатися послугою «шлюб за добу». Важко уявити стан нареченої, коли працівниця РАЦСу повідомила, що, згідно із електронною базою даних, уже майже 20 років, як одружена із жителем селища Брюховичі. Жених також був шокований такою звісткою.

ЛЬВІВ’ЯНКА негайно зв’язалася зі своїм так званим чоловіком, про існування якого раніше й не здогадувалася. Останній, у якого є і дружина, і діти, спочатку думав, що це невдалий жарт. Коли ж обидва «постраждалі» разом приїхали в районний РАЦС, то з’ясувалося, що шлюб між ними був зареєстрований 26 жовтня 1999 року, хоча вони і до цього, і після не були знайомі взагалі. У книзі реєстрацій збігаються їхні імена, прізвища, номери паспортів. А от підписи інші, і відповідних штампів у їхніх паспортах немає. І реєстратор, яка вносила запис про реєстрацію цього шлюбу, у РАЦСі вже не працює.

Дивує у цій ситуації те, що коли чоловік 2004-го реєстрував шлюб зі своєю нинішньою дружиною у сільраді Брюховичів, то ніхто не виявив, що за документами в нього з 1999 року вже є одна дружина.

«Але й це ще не все, — каже адвокат чоловіка Наталія Шелестак. — Згідно з реєстром, 1999-го після реєстрації шлюбу дружина взяла прізвище «чоловіка». Однак паспорт вона не міняла. У 25 років паспортисти вклеїли їй нове фото в документі, і теж ніхто не виявив, що ця пані виходила заміж і взяла прізвище чоловіка».

«Подружжя» звернулося із заявою до поліції. Тепер правоохоронні органи мають розібратися, як таке могло статися.

Водночас у РАЦСі наполягають: ці громадяни одружені. «Актовий запис про реєстрацію цього шлюбу є. Єдиний належний спосіб виправити його — судовий, — пояснює Тарас Грень, керівник Головного управління юстиції області. — Зауважу, що 1999 року такі актові записи проводило не управління юстиції — їх робили органи місцевого самоврядування».

Тепер і «чоловік», і «дружина» мають витрачати час, нерви і гроші, щоб довести фіктивність шлюбу, який хтось уклав на папері замість них. А ще й виправдовуватися перед рідними, що між ними ніколи нічого не було і шлюб вони не укладали. Вагітній жінці до того ж бажано розв’язати цю проблему до пологів, щоб не почалася нова «епопея» — із записом батька у свідоцтві про народження дитини.