На противагу «жовтим жилетам»ФРАНЦІЯ. У Парижі понад десять тисяч людей вийшли на
«Республіканський марш свобод». Докладніше... Назад Вони
наділи червоні шалики і позиціонують себе як противники «жовтих жилетів», котрі
нині по всій країні вдаються до погромів і сутичок із поліцією. Учасники руху
проводять кампанію за «відновлення громадського порядку та індивідуальних
свобод». Ідея асоціації, як і рух «жовтих жилетів», бере початок із соціальних
мереж. Варто зауважити, що правоохоронні органи Франції ведуть розслідування
стосовно втручання Росії в масові акції протесту «жовтих жилетів».
Угода як камінь спотиканняВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Вихід країни з ЄС за жорстким сценарієм
неприйнятний. Докладніше... Назад Така
позиція уряду Терези Мей. Жорстким сценарієм є вихід Сполученого Королівства
без угоди про параметри майбутньої співпраці з Євросоюзом. Сьогодні
парламентарі мають розглянути поправки до законопроекту про «розлучення»
Лондона з Брюсселем, що визначать, яким чином воно відбудеться. Одна з поправок
вимагає від уряду виключити імовірність Brexit без угоди. Тим часом Євросоюз
розглядає такий варіант як найімовірніший.
Увірвався народний терпецьУ ВЕНЕСУЕЛІ розгортається нова хвиля протестів проти президента
Ніколаса Мадуро і його уряду. Докладніше... Назад Після
сумнівного підрахунку голосів Мадуро офіційно вступив на посаду глави держави
10 січня 2019-го. Широко підтримуваний народом його конкурент голова парламенту
Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим в. о. президента. На знак підтримки Гуайдо
на вулиці Каракаса вийшли десятки тисяч його прихильників. Тимчасовим главою
Венесуели Хуана Гуайдо визнали США, Організація американських держав, а також
багато країн Латинської Америки, Ізраїль і Австралія. У ЄС висунули ультиматум
Мадуро щодо виборів.
Рішуча вимога конгресовіСША. Дональд Трамп не виключив імовірності чергового «шатдауну»
федерального
уряду. Докладніше... Назад На
рекордні 35 діб у США була призупинена робота федерального уряду («шатдаун»),
який позбувся фінансування. Допоки нарешті глава держави не підписав законопроект
про надання коштів для його роботи до 15 лютого. Проте він попередив: якщо
через три тижні конгрес не надасть необхідні 5,7 млрд доларів на зведення стіни
на кордоні з Мексикою, «буде новий шатдаун».
Число жертв зростаєБРАЗИЛІЯ. У штаті Мінас-Жераїс прорвало дамбу, що стримує потік
відходів залізорудної шахти. Докладніше... Назад Селева
лава затопила приміщення шахти і зруйнувала будинки поблизу.
Пошуково-рятувальні роботи тривають уже п’ять діб. Число жертв перевищило шість
десятків, у той час як зниклих безвісти у шість разів більше. Міністерство
навколишнього середовища Бразилії вже наклало на компанію «Vale», власника
шахти, штраф у розмірі більш ніж 66 мільйонів доларів. Район надзвичайної події
відвідав президент Бразилії Жаїр Болсонару. Це перша катастрофа такого масштабу
від часу вступу його на посаду 1 січня. У 2015 році в результаті подібного
прориву греблі на шахті в тому ж штаті загинули 19 чоловік.
Вічне протистоянняАФГАНІСТАН. У північній провінції Балх бойовики «Талібану»
захопили КПП. Докладніше... Назад Таліби
узяли штурмом контрольно-пропускний пункт у селі Марказі, в ході якого загинуло
троє поліцейських і понад десяток мирних жителів. Вони також забрали зброю і
боєприпаси. Нині в районі, де відбувся інцидент, проводиться операція із
зачистки від бойовиків.
Небажані шукачі притулкуНІМЕЧЧИНА. Впродовж минулого року з країни було вислано рекордну
кількість біженців. Докладніше... Назад Їх
число сягнуло 8658 осіб. Вислані за вказаний період часу мігранти підлягали
депортації згідно із законодавчими нормами ЄС. Підставою для таких дій є
передусім Дублінська угода, відповідно до якої вимушені втікачі мають подавати
клопотання про отримання притулку саме в тій країні, де вперше перетнули кордон
Євросоюзу. У 2018-му в кожному третьому випадку, що розглядався федеральним
відомством у справах міграції, біженці в’їжджали до Німеччини з інших країн
Євросоюзу. |
Версія для друку На головну Після нас хоч потоп? Михайло СЕРДЮК. Про
зміну клімату і пов’язані з цим ризики для існування людства говорять уже не
перший рік і навіть десятиліття. Чи не найголовнішою серед загроз є глобальне
потепління, яке вже спричинило зменшення площі льодовиків, підвищення рівня
Світового океану, посилення руйнівної потуги штормів і ураганів, повеней та
посух. Чим така ситуація, зокрема підняття рівня моря, загрожує безпосередньо
Україні? Відповідь дали екологи та науковці, які нещодавно провели відповідне
дослідження. ПІДВИЩЕННЯ
рівня Світового океану становить загрозу насамперед для прибережних територій
багатьох країн. За даними міжнародних експертів, з 1901-го по 2010 рік середній
глобальний рівень моря вже піднявся майже на 20 см і темпи зростання лише
пришвидшуються. Оскільки Україна омивається Чорним і Азовським морями,
відповідна небезпека існує і для неї. Яким конкретно об’єктам і територіям
нашої країни загрожує водна стихія, ідеться у дослідженні «Вплив підняття рівня
моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату», проведеному спеціалістами ГО
«Екодія» та науковцями. Результати
їхньої роботи та інтерактивна мапа демонструють, які населені пункти, будівлі,
дороги, екологічно небезпечні об’єкти та частини природно-заповідного фонду
можуть бути затоплені Чорним і Азовським морями до кінця століття (якщо
залишаться сучасні темпи викидів CO2 ). Часткове
затоплення загрожує 34 українським містам, зокрема Одесі, Херсону, Миколаєву,
Маріуполю, Бердянську, Керчі. А ось Гола Пристань, Затока, Лазурне — загалом
шість містечок та 62 села — можуть бути затоплені повністю, внаслідок чого 75
тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями. У
прогнозованій зоні затоплення — 660 екологічно небезпечних об’єктів, у тому
числі 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат «Азовсталь» у Маріуполі
та ставки-відстійники кримського заводу «Титан» поблизу Армянська. Може
затопити 200 тис. га земель сільськогосподарського призначення, 10 тис. га
виробничих територій, а також 1917 будівель комерційного і виробничого
призначення. Підняття
рівня моря загрожує зробити «підводними» 98 об’єктів природно-заповідного
фонду, зокрема частину територій Чорноморського та Дунайського біосферних
заповідників. У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитись об’єкти
історико-культурної спадщини, в тому числі археологічна пам’ятка «Херсонес
Таврійський», заснований майже дві з половиною тисячі років тому, а влітку
2013-го внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Погодьтеся,
сценарій, який нам «намалювали» екологи і науковці, не вельми втішний для
України, хоча й не катастрофічний. Проте цілком зрозуміло, що загрози довкіллю
і людям не можна залишати на самоплив. Треба щось робити, аби якщо не позбутися
цих імовірних негараздів, то хоча б зменшити їх уплив на життя майбутніх
поколінь українців. Тож чи існує якийсь вихід? Спеціаліст
із кліматичної політики ГО «Екодія» Софія Садогурська (на фото)
переконана, що зміна клімату та, як наслідок, підняття рівня моря — проблеми,
які вже зараз вимагають активних дій на міжнародному, національному та
локальному рівнях. «Паризька угода, яку Україна ратифікувала 2016 року,
говорить про два взаємодоповнюючих напрямки боротьби із глобальним потеплінням:
послаблення зміни клімату і адаптацію до кліматичних змін. Україна має
поставити за мету скоротити викиди парникових газів, ухвалити на національному
рівні політику переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел
енергії до 2050 року та вже зараз почати впроваджувати заходи з адаптації до
зміни клімату як на державному, так і на локальному рівнях. Лише так можна
зробити наслідки зміни клімату не такими трагічними для людей», — певна С.
Садогурська. Хай там як,
але згадане дослідження, як мінімум, привертає увагу до наслідків зміни клімату
в Україні. Воно мало б спонукати уряд і місцеві влади протидіяти кліматичним
змінам і водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення. Доля наших нащадків
і довкілля, в якому їм доведеться жити, не повинні залишати нас байдужими. Бо
якщо керуватимемося крилатою фразою «Після нас хоч потоп», то так воно і
станеться. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Законотворці взялися за землю ЧитатиКОМІТЕТ з питань аграрної політики та
земельних відносин ВР розробив і репрезентував на засіданні робочої групи
законопроект «Про обіг земель». Як зазначається, початково це було завдання
уряду, та оскільки вже кілька років виконавча влада тупцяє на місці в цьому
питанні, законодавці вирішили подати свій варіант. Згідно з проектом закону,
іноземці та іноземні компанії не матимуть права власності на українську землю. Протягом
2019-2024 років купувати землю зможуть лише фізичні особи — громадяни України,
а опісля — українські аграрні компанії, які останні три роки є
сільгоспвиробниками. Кожна з них зможе сконцентрувати 30% аграрних земель
району, 15% земель області, 0,5% земель України.
Живемо в борг ЧитатиМІНІСТЕРСТВО фінансів оприлюднило
показники сукупного державного і гарантованого державою боргу станом на грудень
минулого року — він зріс на 4,77% у доларовому еквіваленті й на 2,17% — у
гривневому і становив 78,32 млрд дол. та 2,169 трлн грн відповідно. На це
вплинуло отримання траншу допомоги від Міжнародного валютного фонду за новою
програмою stand-by на 14 місяців загальною сумою 3,9 млрд дол.
Визнано винним Читати143 СТОРІНКИ — саме стільки зайняв текст
вироку В. Януковичу, оголошений минулого четверга в Оболонському райсуді Києва.
Екс-«гаранта» заочно визнано винним у державній зраді та пособництві в
агресивній війні, покарання — 13 років позбавлення волі. Водночас відхилено
статтю «пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та
державного кордону» — прокуратура, як повідомили у суді, не надала достатніх
доказів, а у висловлюваннях В. Януковича закликів до цього не встановлено.
Екс-президент також має сплатити понад 98 тисяч гривень процесуальних витрат.
Його захист уже заявив, що подаватиме апеляцію.
Каже, що платити не треба ЧитатиТОРІК у грудні споживачі газу без
лічильників зазнали шоку — їм прийшли платіжки з донарахуваннями. Людей почали
заспокоювати — і постачальник («Регіональна газова компанія», що керує бізнесом
Д. Фірташа), і Прем’єр В. Гройсман: мовляв, платити не треба, це «технічні
моменти». Найсвіжіша заява — міністра соцполітики А. Реви. Ці платіжки, за його
словами, незаконні, нічого доплачувати не треба. При цьому він уточнив, що
«звільнення» стосується абонентів, у яких не встановлені лічильники, а газ
використовується для приготування їжі. Також, за словами міністра, абоненти,
які вже переплатили, мають право вимагати повернення коштів.
Хто перший в Уругвай? Читати15 ЛЮТОГО набуде чинності міжурядова угода
про взаємне скасування візових вимог між Україною та цією латиноамериканською
державою. «Громадяни обох країн зможуть подорожувати в гості одне до одного без
отримання в’їзної візи!» — порадувало українців наше посольство в Аргентині.
Авіапереліт до Уругваю коштує в середньому 850 євро (26 789 грн) в обидва боки
— осилять не всі.
Формують електоральні списки ЧитатиЗА ДАНИМИ Служби розпорядника Держреєстру
виборців, станом на 31 грудня 2018 року в реєстрі значилося 35 мільйонів 602
тисячі 855 осіб. Однак в остаточних списках виборців будуть інші цифри — від
зазначеної слід відняти 985 375 осіб, які вибули, а також 1 486 738
електоральних «одиниць» з АРК, 294 259 — із Севастополя та 2 821 924 — з ОРДЛО.
Отже, орієнтовно обиратимуть президента 30 014 559 громадян. Це на 80,4 тисячі
осіб менше, ніж було 2014-го. При цьому жителі ОРДЛО мають потенційну
можливість взяти участь у голосуванні, одержавши бюлетень на підконтрольній
Україні території за механізмом тимчасової зміни місця голосування без зміни
виборчої адреси.
Наторгували з «майстернею світу» ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ січня-листопада минулого
року товарообіг між Україною та Китаєм сягнув 8,82 млрд доларів — на 1,1 млрд
доларів більше, ніж за увесь 2017-й. Як стверджує перший віце-прем’єр С. Кубів,
Піднебесна є стратегічним партнером нашої держави, і нещодавно на найвищому
рівні було досягнуто домовленості про збільшення товарообігу до 10 млрд доларів
на рік.
На перейменування — три місяці ЧитатиМІНІСТЕРСТВО культури оприлюднило перелік
релігійних організацій, які повинні внести зміни до свого статуту (положення)
щодо назви. Отже, повинні перейменуватися церкви, що є частиною таких
релігійних об’єднань: Українська Православна Церква (в єдності з Російською
Православною Церквою (УПЦ); Руська (Російська) Істинно-Православна Церква
(РІПЦ); Руська (Російська) Старообрядницька Церква (Безпопівська згода), інша
назва — Древлеправославна Поморська Церква (ДПЦ); Руська (Російська)
Древлеправославна Церква (РДЦ Новозибківська згода); Руська (Російська)
Православна Старообрядницька Церква (РПСЦ). На внесення змін до статутів
дається три місяці.
|