Не Brexit, а «Санта-Барбара»ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Парламент учергове проголосував за ряд змін до
угоди про Brexit. Докладніше... Назад Як
відомо, 15 січня парламент Великої Британії відхилив угоду про вихід країни з
Євросоюзу, на якій наполягала Тереза Мей. Головним каменем спотикання тоді
стало питання про те, який вигляд матиме єдиний сухопутний кордон Великої
Британії з ЄС, — між Північною Ірландією та Республікою Ірландія. Відтак
Сполучене Королівство або залишить ЄС без угоди, або відтермінує Brexit, або
муситиме домовлятися з Євросоюзом уже про нову угоду чи нові умови виходу. У
своєму виступі у парламенті Тереза Мей заявила, що вестиме перемовини з ЄС щодо
змін до угоди. Тим часом у Брюсселі наполягають: нинішній варіант угоди —
єдиний можливий.
На порозі холодної війниСША. У Державному департаменті заявили про початок гонки озброєнь
із Росією. Докладніше... Назад 2-го
лютого закінчується термін ультиматуму, пред’явленого Вашингтоном Москві, яка,
порушуючи Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, постачила
на озброєння ракету 9М729, характеристики якої порушують цю двосторонню
міждержавну угоду. США вимагають ліквідувати її виробництво. Саме про це йшлося
на переговорах США і Росії в Женеві. Обидві сторони залишилися розчаровані
результатами зустрічі. Заступник держсекретаря Сполучених Штатів Андреа Томпсон
наголосила, що поки що США призупинять свою участь у договорі на шість місяців.
Слуг народу може поменшатиМОЛДОВА. Стартувала передвиборна кампанія до парламенту. Докладніше... Назад 24-го
лютого вибори до вищого законодавчого органу вперше відбудуться за новою
системою: 51 депутат (зі 101) буде обраний по одномандатних округах, а решта 50
— за партійними списками. Цього дня у країні також триватиме консультативний
референдум із питання скорочення кількості депутатів парламенту зі 101 до 61.
Якщо його результати будуть затверджені Конституційним судом, то в наступний
парламент (за чотири роки) буде обрано тільки 61 депутата.
Слідами терактуФРАНЦІЯ. Правоохоронці заарештували п’ятьох осіб за підозрою у
причетності до теракту в Страсбурзі. Докладніше... Назад Нагадаємо,
торік 11 грудня ввечері на різдвяному ярмарку в Страсбурзі 29-річний громадянин
алжирського походження, член угруповання «Ісламська держава», розстріляв натовп
із автоматичної зброї. Загинуло п’ятеро людей і півтора десятка дістали
поранення. Через дві доби під час спецоперації поліція застрелила його, проте
слідство тривало… Затриманим нині особам (а це члени однієї родини) пред’явили
звинувачення в придбанні зброї, з допомогою якої згодом було скоєно злочин.
Найстаршому з них 78 років.
Сумнівне президентствоУ ВЕНЕСУЕЛІ не вщухають масові протести проти сфальсифікованих
президентських виборів. Докладніше... Назад Протестувальники
хочуть скинути президента Ніколаса Мадуро, який прийшов до влади, грубо
сфальсифікувавши результати виборів. Лідер опозиції Хуан Гуаідо проголосив себе
тимчасовим президентом. Про його підтримку заявили США, ЄС, Канада, Гватемала,
Бразилія, Аргентина, Перу, Чилі, Парагвай, Гондурас, Коста-Ріка, Панама,
Болівія та інші країни. Тоді як РФ, Білорусь і Туреччина визнали Мадуро
законним главою держави. Лідери Франції та Іспанії дали Мадуро вісім діб на
оголошення про перевибори, інакше вони визнають Хуана Гуаідо президентом
країни.
Страйкують автовиробникиУГОРЩИНА. На заводі автовиробника «Audi» у місті Дьєр майже 10
тисяч працівників вдалися до страйку. Докладніше... Назад Вони
вимагають підвищення заробітної плати на 18%. І хоча власники підприємства
пішли їм назустріч — запропонували загальне її збільшення на 20% протягом цього
року і наступного, але профспілка бажає негайного зростання оплати праці, щоб
отримати паритет зі словацькими і польськими працівниками, які заробляють
відповідно на 28 та 39% більше. Всього на заводі працюють 13 тисяч робітників.
Через масовий страйк виробництво на головному заводі «Audi» в німецькому
Інгольштадті було призупинено за відсутності необхідних деталей, які надходили
з Угорщини, зокрема двигунів.
|
Версія для друку На головну По-тихому, мабуть, не вийде Зенон МИХЛИК. м. Тернопіль. Наприкінці
січня у Тернопільському окружному адміністративному суді мала розглядатися
(перенесена через несподіване захворювання судді) справа за позовною заявою
обласної ради до Державного реєстратора відповідного управління Тернопільської
міської ради про визнання його дій протиправними та скасування учиненої ним 16
жовтня 2018 року реєстраційної дії. НА ПЕРШИЙ погляд, нічого особливого, якась рутинна
адмінсправа. Приймаючи заяву, суддя навіть охарактеризувала її як «незначної
складності» й ухвалила розглянути за правилами спрощеного позовного
провадження. Однак ішлося
не про дрібничку — вирішувалася доля обласної газети з промовистою назвою
«Свобода» та її колективу. Часопис, перший номер якого вийшов у світ на зорі
незалежності України, здобув прихильність десятків тисяч читачів. Передусім
об’єктивністю. Зокрема, не «лакував» непривабливі реалії життя, а розповідав
про них правдиво. Часто — з неприхованим болем, намагаючись знайти відповідь,
чому ж так трапляється? Про те, що
газета має припинити своє існування, в редакції дізналися випадково — надибали
у Реєстрі судових рішень Тернопільського окружного адміністративного суду ухвалу
про відкриття за позовною заявою обласної ради провадження у справі №
500/2686/18. Хоча там усе було знеособлено, журналісти, звіривши реквізити, усе
ж розшифрували — мова про їхню «Свободу». Із документа випливало, що владна
інстанція домагається скасування реєстрації заснованого редакційним колективом
у жовтні минулого року ТзОВ, яке зберегло назву газети. — Це підло,
що про свій намір обласна рада нас навіть не повідомила, — обурений керівник
ТзОВ «Редакція газети «Свобода» Віктор Уніят. — Нас начебто відпустили у
«вільне плавання» і тут же пробують «потопити». Такий фінал роздержавлення
колишньої комунальної газети обласної влади вважаємо помстою, банальним
бажанням чиновників знищити газету. Мовляв, якщо їй не залишилася, то не
дістанеться нікому. Уточнимо:
рішення про реформування газети сесія обласної ради ухвалила ще наприкінці
травня 2016 року. Отже, обидва засновники — обласні рада і держадміністрація
повинні були виконати це рішення у визначений законом спосіб. — Але
обласна рада від самого початку намагалася зробити так, аби газета опинилася,
вочевидь, у «потрібних» руках, — ділиться своїми спостереженнями журналістка і
юрист Ольга Кушнерик. — Тому всіляко гальмувала процес роздержавлення. Адже
втрачала жирний кусень у вигляді багатотиражного й «розкрученого» в області
видання. У колективі
не сумніваються, що влада замислила «вбити» їхню газету по-тихому, без
розголосу: «Після того, як у середині жовтня минулого року «Свобода»
перетворилась у товариство з обмеженою відповідальністю, обласна рада почала
тотальний наступ, як мовиться, на всіх фронтах — підтягнувши поліцію,
прокуратуру, СБУ. Перевірки здійснювалися за надуманими звинуваченнями про
порушення у процесі роздержавлення. Насправді ж у колишнього засновника було
єдине і нестримне бажання: повернути «зухвальців» під свій контроль. Може,
газета для майбутніх виборів потрібна?» Та які б там
плани не були, а з нового року «Свобода» постала перед читачами як незалежна.
Назад дороги нема, бо законодавець чітко визначив: комунальні ЗМІ могли існувати
до кінця 2019 року. Тобто видання, які не реформувалися, не мають права
виходити у світ. Тому, здогадуються у редакції «Свободи», облрада намагається
судовим шляхом скасувати реєстрацію їхнього товариства. Якщо їй це вдасться,
п’ятнадцятеро людей, котрі творять газету, опиняться на вулиці. У чому їхня
провина, не знають, бо зміст позовної заяви облради, що лежить в окружному
адміністративному суді, їм не відомий. Зрештою, наче їх і не стосується, а
тільки державного реєстратора. Здогадуватись можна лише про кінцевий результат:
якщо буде скасована реєстрація нової юридичної особи, тобто товариства, не
стане й газети, яка ним заснована. Напевно, не
випадково голова обласної ради Віктор Овчарук досі відмовчується, не дає
відповіді на звернення директора ТзОВ «Редакція газети «Свобода» Віктора
Уніята, надісланого ще 22 жовтня 2018 року. Йшлося у ньому про те, щоб
зареєстрованому товариству було передано права на заснування газети.
Вказувалися підстави: закон про реформування державних і комунальних друкованих
ЗМІ та рішення сесії обласної ради з цього питання. …Написав ці
рядки і з цікавості заглянув на офіційний сайт обласної ради. Здивувався: минав
січень 2019-го, а в розділі «Комунальна власність» усе ще фігурує «Свобода» як
«газета Тернопільської обласної ради і Тернопільської обласної держадміністрації».
Недогляд, забудькуватість? А може, демонстративне чиновницьке «фе!» у відповідь
на відчайдушні спроби журналістів єдиної(!) на Тернопільщині «недореформованої»
газети вирватись на вільний простір? Загалом,
запитань чимало. Шкода, що суд, як вирішила суддя, відбуватиметься за правилами
спрощеного позовного провадження, без залучення ТзОВ «Редакція газети «Свобода»
третьою стороною на боці відповідача. Щоправда, Віктор Уніят уже звернувсь із
заявою, аби товариство дістало такий процесуальний статус. Щоб газетярі мали
змогу протистояти підкилимним іграм влади, захищати своє законне право
працювати у незалежному ЗМІ. Отже,
«вбити» «Свободу» по-тихому все-таки не вдасться. І привселюдно, мабуть, також.
Хоча, припускаю, за два з половиною роки того мученого (безпрецедентного для
України!) роздержавлення лукаві чиновники, можливо, й змайстрували якийсь
«гачок». І тепер стараються підловити на нього горду «Свободу». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Безкоштовно, але за контрактом ЧитатиЗАДЛЯ розв’язання проблеми із
донарахуванням у платіжках споживачів газу без лічильників уряд знизив норму
споживання до 3,29 кубометра на одну особу на місяць (за старими тарифами: за
користування газовою плитою за наявності централізованого гарячого
водопостачання — 9,8 куба; за саму газову плиту — 18,3 куба; за плиту та
водонагрівач — 23,6 куба). Крім того, планують зобов’язати «Нафтогаз» поставити
людям лічильники (а абонентів без приладів обліку нині налічується близько
трьох мільйонів) безкоштовно. Економія відчутна: пристрій коштує в середньому
1300 грн. Глава «Нафтогазу» А. Коболєв зазначив, що ідею підтримує, але з одним
уточненням: потрібно укласти прямі контракти зі споживачами і знайти джерело
фінансування. Крок зроблено, залишається чекати втілення.
Вийшли зі ще однієї ЧитатиПРИПИНЕНО чинність угоди про загальні умови
постачання товарів між організаціями держав — учасниць СНД. Вона передбачала
закріплення конкретних постачальників за визначеними покупцями, що суперечить
принципам ринкової економіки. Нині, зазначили в уряді, ця угода втратила свою
актуальність.
Польоти стають популярнішими ЧитатиТОРІК сумарний пасажиропотік українських
летовищ сягнув 20,5 мільйона людей, збільшившись порівняно з позаминулорічними
показниками на 24,5%. Рекордсмен — аеропорт «Бориспіль» (12,6 млн осіб), далі
йдуть «Київ» ім. Сікорського (Жуляни) (2,81 млн чол.), Львівський аеропорт ім.
Данила Галицького (майже 1,6 млн), «Одеса» (1,45 млн), «Харків» (962,5 тис.
чол.). При цьому найкращу динаміку продемонстрували невеликі аеропорти.
Зведено «в мінус» ЧитатиЗА ДАНИМИ Державної казначейської служби,
держбюджет за 2018 рік виконано з дефіцитом 59,2 мільярда гривень (у
відповідному законі була затверджена цифра 94,1 мільярда). Зазначається, що
приватизація торік принесла 268,7 млн грн (очікували 18,8 млрд),
а фінансування за борговими операціями становило 52 млрд грн, зокрема за загальним
фондом — 43 млрд грн. У той же час запозичення дорівнювали 286,4 млрд грн (план
— 308,3 млрд грн), із яких внутрішні — 174,2 млрд грн.
Не цікавлять ЧитатиЗА СЛОВАМИ першого заступника міністра
економічного розвитку і торгівлі М. Нефьодова, попит на більшу частину об’єктів
малої приватизації практично відсутній. Причини такого стану справ дуже
глибокі: по-перше, на більшості держпідприємств «наросли» посередники, які на
них заробляють. По-друге, «так довго розповідали всім про священне державне
майно, яке нікому віддати не можна», що відбили охоту навіть цікавитися ним.
Держава, каже М. Нефьодов, не має ресурсів — ні матеріальних, ні кадрових —
ґрунтовно готувати об’єкти до приватизації, а збувати їх за безцінь — злочин.
Так що, судячи з усього, кампанія загальмувалася надовго.
Картинка гарна ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, середня зарплата
торік у грудні сягнула 10 573 грн — у 2,8 разу більше, ніж «мінімалка». У галузевому
розрізі оплата праці в промисловості становила пересічно 11 563 грн. Суттєво
більше заробляли в ІТ-сфері (15 518 грн), науково-технічній галузі (15 490
грн), у страховій діяльності (понад 18 тис. грн). Щодо регіонів, то найліпше
оплачували працю в Києві — 16,5 тис. грн. Нинішнього року очікують середню
зарплату на рівні 10,5 тис. грн, хоча якщо економіка зросте, ці цифри можуть
бути вищими.
Польща втрачає актуальність ЧитатиЕКОНОМІЧНА палата Чехії повідомила, що
працівників з України шукають 97% підприємств. Після наших заробітчан
цікавляться словаками, поляками, росіянами, білорусами та молдаванами.
Найзатребуванішими є фахівці з металообробки, зварники, ливарники, слюсарі,
механіки, ремонтники, покрівельники, паркетники, штукатури, сантехніки і маляри.
Нових працівників нинішнього року найматимуть 92% опитаних чеських фірм.
Нагадаємо, ця країна хоче подвоїти квоту на працевлаштування наших громадян.
Увага: вірус ЧитатиНІ, цього разу не про ГРВІ чи кір. У
Мінагропроді повідомили, що суб’єкти господарювання почали отримувати підозрілі
листи з фіктивної адреси info@minagro.com.ua від імені міністерства: «Отримайте
дотацію в рамках державної підтримки сільського господарства». Відомство
наголошує, що ніколи такої поштової розсилки не робило, й закликає відразу видаляти
ці листи. Офіційними електронними адресами Мінагропроду є info@minagro.gov.ua
та news@minagro.gov.ua, інформація щодо програм держпідтримки публікується на
сайті minagro.gov.ua. За підсумками минулого року, нагадаємо, виплачено
сільгоспвиробникам 4,166 млрд гривень за програмами держпідтримки.
Затримано горе-«ескулапів» ЧитатиНА ХАРКІВЩИНІ правоохоронці викрили
підпільний «реабілітаційний центр», у якому, за даними прокуратури, силоміць
утримували 25 осіб, серед яких — троє неповнолітніх. У постраждалих відбирали
документи, особисті речі й телефони, аби вони не могли викликати допомогу. Їх зачиняли
у винайманому приватному будинку, в разі непокори чи спроби втечі били, тримали
в холодній воді чи холодному приміщенні тощо. Ведеться слідство.
|