По-тихому, мабуть, не вийде Зенон МИХЛИК. м. Тернопіль. Наприкінці січня у Тернопільському окружному адміністративному суді мала розглядатися (перенесена через несподіване захворювання судді) справа за позовною заявою обласної ради до Державного реєстратора відповідного управління Тернопільської міської ради про визнання його дій протиправними та скасування учиненої ним 16 жовтня 2018 року реєстраційної дії. НА ПЕРШИЙ погляд, нічого особливого, якась рутинна адмінсправа. Приймаючи заяву, суддя навіть охарактеризувала її як «незначної складності» й ухвалила розглянути за правилами спрощеного позовного провадження. Однак ішлося не про дрібничку — вирішувалася доля обласної газети з промовистою назвою «Свобода» та її колективу. Часопис, перший номер якого вийшов у світ на зорі незалежності України, здобув прихильність десятків тисяч читачів. Передусім об’єктивністю. Зокрема, не «лакував» непривабливі реалії життя, а розповідав про них правдиво. Часто — з неприхованим болем, намагаючись знайти відповідь, чому ж так трапляється? Про те, що газета має припинити своє існування, в редакції дізналися випадково — надибали у Реєстрі судових рішень Тернопільського окружного адміністративного суду ухвалу про відкриття за позовною заявою обласної ради провадження у справі № 500/2686/18. Хоча там усе було знеособлено, журналісти, звіривши реквізити, усе ж розшифрували — мова про їхню «Свободу». Із документа випливало, що владна інстанція домагається скасування реєстрації заснованого редакційним колективом у жовтні минулого року ТзОВ, яке зберегло назву газети. — Це підло, що про свій намір обласна рада нас навіть не повідомила, — обурений керівник ТзОВ «Редакція газети «Свобода» Віктор Уніят. — Нас начебто відпустили у «вільне плавання» і тут же пробують «потопити». Такий фінал роздержавлення колишньої комунальної газети обласної влади вважаємо помстою, банальним бажанням чиновників знищити газету. Мовляв, якщо їй не залишилася, то не дістанеться нікому. Уточнимо: рішення про реформування газети сесія обласної ради ухвалила ще наприкінці травня 2016 року. Отже, обидва засновники — обласні рада і держадміністрація повинні були виконати це рішення у визначений законом спосіб. — Але обласна рада від самого початку намагалася зробити так, аби газета опинилася, вочевидь, у «потрібних» руках, — ділиться своїми спостереженнями журналістка і юрист Ольга Кушнерик. — Тому всіляко гальмувала процес роздержавлення. Адже втрачала жирний кусень у вигляді багатотиражного й «розкрученого» в області видання. У колективі не сумніваються, що влада замислила «вбити» їхню газету по-тихому, без розголосу: «Після того, як у середині жовтня минулого року «Свобода» перетворилась у товариство з обмеженою відповідальністю, обласна рада почала тотальний наступ, як мовиться, на всіх фронтах — підтягнувши поліцію, прокуратуру, СБУ. Перевірки здійснювалися за надуманими звинуваченнями про порушення у процесі роздержавлення. Насправді ж у колишнього засновника було єдине і нестримне бажання: повернути «зухвальців» під свій контроль. Може, газета для майбутніх виборів потрібна?» Та які б там плани не були, а з нового року «Свобода» постала перед читачами як незалежна. Назад дороги нема, бо законодавець чітко визначив: комунальні ЗМІ могли існувати до кінця 2019 року. Тобто видання, які не реформувалися, не мають права виходити у світ. Тому, здогадуються у редакції «Свободи», облрада намагається судовим шляхом скасувати реєстрацію їхнього товариства. Якщо їй це вдасться, п’ятнадцятеро людей, котрі творять газету, опиняться на вулиці. У чому їхня провина, не знають, бо зміст позовної заяви облради, що лежить в окружному адміністративному суді, їм не відомий. Зрештою, наче їх і не стосується, а тільки державного реєстратора. Здогадуватись можна лише про кінцевий результат: якщо буде скасована реєстрація нової юридичної особи, тобто товариства, не стане й газети, яка ним заснована. Напевно, не випадково голова обласної ради Віктор Овчарук досі відмовчується, не дає відповіді на звернення директора ТзОВ «Редакція газети «Свобода» Віктора Уніята, надісланого ще 22 жовтня 2018 року. Йшлося у ньому про те, щоб зареєстрованому товариству було передано права на заснування газети. Вказувалися підстави: закон про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та рішення сесії обласної ради з цього питання. …Написав ці рядки і з цікавості заглянув на офіційний сайт обласної ради. Здивувався: минав січень 2019-го, а в розділі «Комунальна власність» усе ще фігурує «Свобода» як «газета Тернопільської обласної ради і Тернопільської обласної держадміністрації». Недогляд, забудькуватість? А може, демонстративне чиновницьке «фе!» у відповідь на відчайдушні спроби журналістів єдиної(!) на Тернопільщині «недореформованої» газети вирватись на вільний простір? Загалом, запитань чимало. Шкода, що суд, як вирішила суддя, відбуватиметься за правилами спрощеного позовного провадження, без залучення ТзОВ «Редакція газети «Свобода» третьою стороною на боці відповідача. Щоправда, Віктор Уніят уже звернувсь із заявою, аби товариство дістало такий процесуальний статус. Щоб газетярі мали змогу протистояти підкилимним іграм влади, захищати своє законне право працювати у незалежному ЗМІ. Отже, «вбити» «Свободу» по-тихому все-таки не вдасться. І привселюдно, мабуть, також. Хоча, припускаю, за два з половиною роки того мученого (безпрецедентного для України!) роздержавлення лукаві чиновники, можливо, й змайстрували якийсь «гачок». І тепер стараються підловити на нього горду «Свободу». |