• Гаряча тема

Тепер із господарем

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

Якщо раніше на Харківщині лише «перешіптувалися», що масштабне вирубування посадок та колишніх агролісів не може не кришуватися правоохоронцями, то тепер про це говорять на повний голос.

ДНЯМИ обласне управління Служби безпеки України затримало підполковника поліції, котрий, за словами працівника СБУ полковника Владислава Абдули, брав гроші від місцевих підприємців за невтручання в їхню комерційну діяльність, а саме вирубку лісосмуг. Розміри хабарів правоохоронець визначав залежно від обсягів вивезених лісоматеріалів. Співробітники Служби безпеки затримали заступника начальника райвідділення саме в момент отримання ним неправомірної вигоди у розмірі чотирнадцять тисяч гривень. Вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3-ю ст. 368-ї Кримінального кодексу України.

Чи зазнає поліцейський-корупціонер заслуженого покарання? Стосовно цього є сумніви. Правоохоронці не раз затримували осіб, які без жодних документів рубали лісосмуги. Відкривалося кримінальне провадження, але на цьому все зазвичай і закінчувалося. Відсутність невідворотного покарання розв’язує руки спритникам до подальшого нищення лісу.

Голова Золочівської РДА Ігор Гурін узявся порахувати збитки від вирубування лісосмуг в його районі лише за один рік. Розмірковував так: територіальне лісництво торік реалізувало 1,5-2 тисячі кубометрів дров. Потреби ж районних споживачів — близько 20 тис. кубометрів. Де люди напиляли собі ще 18 тисяч кубічних метрів? Це — 3 тисячі машин дров, кожна з яких коштує 3 тисячі грн. Так і набіг мільйон. Щоправда, посадки, де росте дуб, ясен та інші цінні породи, рубають не тільки на паливо, а й на інші потреби. Отож сума може бути й більша. А Золочівський район не найбільший в області, отож якщо порахувати стяті лісосмуги Харківщини та додати туди вирубані агроліси, то збитки до мільярда дотягнуть. Може, й не до одного.

— Траплялося, справа про незаконну вирубку доходила до суду. Однак ніякого вироку не було, бо з’ясовувалося, що немає кому виступати позивачем, — говорить депутат облради фермер із Богодухівського району Анатолій Васенін.

— Річ у тому, що лісосмуги, що колись належали колгоспам, після їх розвалу стали державними, вважайте, нічиїми. Коли ми зверталися до суду й указували, що браконьєри заподіяли збитку державі, нас повчали — в юриспруденції, мовляв, немає поняття держави, у лісосмуги має бути власник, — продовжує розмову голова Ізюмської РДА Любов Шамрай.

Тепер цей власник має з’явитися. З 1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». Законом також зараховано лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це має вберегти їх від знищення.

Однак закон є, а постанови Кабміну, в якій би деталізувалось, як його реалізувати, немає. Подібна ситуація, як підказує досвід, може затягтися на роки. Тому, щоб за цей час не вирізали те, що ще залишилося, в Ізюмському районі вирішили діяти. За словами Любові Шамрай, зараз районна влада збирає матеріал про стан лісосмуг, готує карту з їхнім розташуванням. Опісля окремим розпорядженням закріпить посадки за сільрадами, а вони своєю чергою на сесіях — за сільгоспвиробниками, чиї поля до них прилеглі. Любов Шамрай каже, що реакція місцевих аграріїв на таке рішення позитивна.

— Вони, працюючи на нивах, часто бачать, як негідники рубають посадки цілими рядами. А щось робити з цим не мали прав. Тепер ситуація зміниться,— певна голова РДА.

Що лісопосадки чистити потрібно, сільгоспвиробники ствердять безумовно. Подекуди лісосмуги дуже порозростались. Якщо колись їхня ширина була 8 метрів, то подекуди вони сягнули 20 метрів, захопивши землі сільгосппризначення, за які сплачується оренда. Фермери, що опікуватимуться лісосмугами, тепер управі повернути посадки в колишні межі, а землю — під сільгоспвиробництво. Щоправда, рубатимуть вони так, як намітить землевпорядник громади.

Однак найголовніше, що у лісосмуг з’явиться власник, який захищатиме їх від «лісорубів», зокрема й від тих, що у погонах.