Неоціненна українська спадщина Марина ТІШКОВА. Третій пленарний тиждень поспіль депутати розглядали проект закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Зупинилися на 1220-й поправці. ФРАКЦІЇ постійно оголошували перерви, автори поправок наполягали на їх затвердженні, хоча всім, хто знайомий із практикою законотворчого процесу, відомо: зазвичай ухвалюють лише те, щодо чого дійдено попередньої згоди, а «особисті ініціативи» так і залишаються особистими ініціативами. Залишається тільки сподіватися, що після виборів удасться зібрати розбурханий парламент і доля законопроекту таки вирішиться. Минулого тижня минуло рівно п’ять років із дня підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. За цей час змінилося багато чого. Щось вдалося, щось — ні, але ми все ж ідемо вперед, приймаючи виклики й долаючи перешкоди. «Я впевнений, Україна буде членом Європейського Союзу, а наше завдання — наполегливо працювати», — закликав Голова ВР А. Парубій. У п’ятницю в традиційну «Годину запитань до уряду» про стан справ у довіреній галузі поінформував міністр культури Є. Нищук. Він розповів про такий важливий напрям роботи, як нематеріальна культурна спадщина. Впродовж останніх двох років в рамках кампанії «Автентична Україна» Мінкульт та Google Ukraine створили веб-ресурси для ознайомлення користувачів із культурною спадщиною різних регіонів нашої країни. Було оцифровано дерев’яні церкви, що перебувають у списку світової спадщини ЮНЕСКО, сім музеїв просто неба та оперні театри України, вісім видатних пам’яток Карпатського регіону — розроблено мальовничі віртуальні тури. В епоху цифрових технологій це надзвичайно великий крок уперед: користувач із будь-якого куточка світу може здійснити екскурсію цими пам’ятками, прочитати їхню історію, адже інформація викладена і англійською мовою. Крім того, на сторінках веб-порталів також розповідається про українські традиційні ремесла, включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Це традиція косівської мальованої кераміки, опішнянська кераміка, традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки, петриківський розпис, українське декоративно-прикладне малярство, ткацтво, кролевецьке переборне ткацтво, традиції рослинного килимарства селища Решетилівка (торік там було створено Центр вишивки, який має дати потужний імпульс розвитку цього ремесла), вишивка, технологія виконання вишивки білим по білому. Також, за словами Є. Нищука, до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства включено елемент «Петриківський розпис — українське декоративно-орнаментальне малярство» та елемент «Козацькі пісні Дніпропетровщини», і Мінкультури направило на розгляд чергової сесії ЮНЕСКО номінаційне досьє на «Традицію косівської мальованої кераміки» та «Орнек — кримськотатарський орнамент та знання про нього». Подискутувавши з членами уряду, депутати розійшлися на двотижневу перерву в пленарному режимі. |