• Новини АПК

_{Знову подорожчав хліб}

Устина ГРЕЧАНЮК.

УПРОДОВЖ року вартість найдоступнішого для народу хліба — так званих соціальних сортів — збільшилась на понад 26%. Це втричі більше за узагальнений середній показник зростання цін по країні. Зокрема, за даними голови Асоціації постачальників торгових мереж Олексія Дорошенка, сьогодні вартість пересічного «хлібного кошика» становить 77,2 грн, а ще рік тому була на 10 грн менше. До «хлібного кошика» входять по кілограму пшеничного хліба з борошна першого сорту (він найбільше додав у ціні, нині коштує 18,3 грн/кг), білого хліба з борошна вищого сорту (25,5 грн/кг), а також житнього хліба (19,9 грн/кг) і півкілограма батона (13,5 грн/кг). Наведені дані вкотре засвідчили, що найтугіше затягувати паски доводиться найуразливішим верствам населення — покупцям соціального хліба.

_{Гірко...}

ЯК ІНФОРМУЄ «Українська плодоовочева асоціація», впродовж перших двох місяців року було імпортовано рекордний за весь період незалежності обсяг цибулі — 35,4 тис. тонн. Показники аналогічного торішнього періоду перевищені у 62 рази! Водночас експорт нашого продукту різко просів — відвантажено на зовнішні ринки лише 275 тонн (майже в десять разів менше, ніж за два перші місяці минулого року). Причини такого стану справ експерти вбачають у зниженні власного виробництва і досить високому експортному попиті на нашу цибулю в першій половині сезону. Прогнозують, утім, що надалі спостерігатиметься зниження імпорту цибулі в Україну, бо в покупців з’явилася дешевша альтернатива — місцева некондиційна продукція.

_{Цінний ресурс}

НА СВІТОВОМУ ринку активно росте попит на паливні брикети з рослинної сировини, зокрема з соломи. Лідери з виробництва останніх — Данія та Швеція, їх наздоганяють Австрія, Бельгія, Франція, Нідерланди. За прогнозом, у 2020 році тільки Європа буде використовувати 80 млн тонн брикетів із соломи.

В Україні солому в основному або заорюють у землю, або, незважаючи на заборону і штрафи, спалюють безпосередньо на полі, знищуючи при цьому гумус.

Вітчизняних сільгосппідприємств, які налагодили виробництво паливних брикетів із соломи, дуже мало. Одне з них, у селі Кочубіївка Уманського району Черкаської області, запрацювало нещодавно: фермерське господарство «Базис» запустило повний цикл виготовлення брикетів — вирощування зернових, збирання соломи і лінія виробництва. Сировина для брикетів — солома озимих, ярих, бобових культур. Їх можна спалювати в будь-яких котлах та печах. За словами керівника підприємства Володимира Осадчого, використання цього виду палива є перспективним не лише для його господарства, а й для країни в цілому.

Щоправда, ще не всі в Україні вірять, що соломою можна нагрітись. А дарма! При згорянні брикетів із соломи виділяється в 1,5 раза більше тепла, ніж із деревини. А як побічний продукт виробництва зерна солома є відносно дешевим видом палива. Важливо й те, що сировина ця екологічно нейтральна, оскільки не збільшує вмісту парникових газів в атмосфері, а попіл після спалювання брикетів можна використовувати як добриво.

_{Домігся часткового відшкодування}

ПАСІЧНИК із села Овлаші Роменського району Сумщини звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування ТОВ «Урожайна країна», яке належить до агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт», завданих йому збитків. Торік у період із 17-го по 20 червня підприємство без попередження провело обробку посівів гороху інсектицидом. Через це на пасіці чоловіка, розташованій в с. Ярмолинцях, стався масовий мор бджіл. За підрахунками пасічника, ТОВ «Урожайна країна» завдало йому збитків на суму 333,2 тис. грн.

Роменський міськрайонний суд задовольнив позов частково: сільгоспвиробник має відшкодувати бджоляреві 91,2 тис. грн. Таке рішення було зумовлене, зокрема, тим, що власник пасіки не зміг надати документів, які б підтвердили точну кількість бджолосімей на той момент. Тому його обґрунтування розрахунку шкоди суд відхилив.

Як відомо, торік ситуація із отруєнням бджіл агрохімікатами в Україні склалася просто катастрофічна. Загалом загинуло 35-40 тисяч осімей. «Спілка пасічників України», втім, наголошує, що частково винні у цьому і самі бджолярі. Багато хто з них не повідомляє органи місцевого самоврядування про кочівлю, не реєструє пасік, не стежить за інформаційними повідомленнями, де проводитимуться обробки.