• Вибори-2019

Ніби й не було війни

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

На фото автора: вибори в

Харкові.

Виборча дільниця 631200 у Харкові. Коли всі бюлетені порахували і запакували в мішки, то у Володимира Зеленського він виявився найтовщим. Результати підрахунку по дільниці такі: В. Зеленський — 289, Ю. Бойко — 166, П. Порошенко — 87, О. Вілкул — 65, Ю. Тимошенко — 45, І. Смешко — 35, А. Гриценко — 33... У цілому по області кандидати фінішували в такому ж порядку.

СОЦІОЛОГИ, коли усе всім ясно, кажуть, що нібито для них немає нічого несподіваного, хіба що результат Юрія Бойка. На Сході України той набрав аж 27,4 відсотка голосів виборців. Ці голоси отримала людина, котра зі своїми «вишками» свого часу стала символом корупції, а головне, після того, як цей чоловік поїхав із «кумом Путіна» Медведчуком до Москви, де в прямому ефірі торгував Україною, тобто нашими з вами душами. Власне, ці відсотки — люди, котрі готові зустрічати хлібом-сіллю окупантів.

«Багато слів, але мало дій, — відгукнувся про результати виборів харківський активіст Роман Доник. — Пасивність типу інтелігентного рафінованого Харкова знову відкидає нас на п’ять років. Окрім того, вибори показали, що ілюзія проукраїнськості столиці Слобожанщини — це всього лише ілюзія. Влада в місті в руках Кернеса. Нічого не змінилося. Якщо завтра буде відмашка, то все це організоване стадо знову вийде на площі під триколорами і кумачем. І їх буде більше, ніж нас...»

«Ось до якого фіаско призвело загравання із сепарами, корупціонерами та іншою нечистю!» — каже полковник Олег Громадський, який захищав Авдіївку у найважчі для неї дні.

Можна також згадати і про загравання влади з олігархами на кшталт Ахметова, дружбу з одіозним Геннадієм Кернесом, який привселюдно записався в однодумці Президента... А ще прогалини в культурній, інформаційній політиці та патріотичному вихованні молоді. Це все камінь в город чинної влади.

Однак, мабуть, праві й ті, котрі вважають, що велику роль у результатах виборів відіграло те, що всі так звані патріотичні, демократичні кандидати, результат яких на сході, як бачимо, близький до нуля, дружно топили компроматом чинного Президента і при цьому гризлися між собою. Як бачимо, це не пішло на користь ні гаранту, ні їм.

Тепер же чуємо заяви на кшталт «противсіхів», які переймаються лише думкою про наступні парламентські вибори, а також про портфелі в кабінеті нового президента, якщо буде такий. Словом, як у пісні Мазепи про панів полковників, які «самі себе звоювали». Зрозуміло, що у наступній Верховній Раді збільшиться кількість вілкулів і бойків, а також тих, хто, напевно, перетворить роботу законодавчого органу країни на базар, де багато говорять, але нічого не вирішують. А в часи війни країна, де не здатні приймати швидкі ефективні рішення, навряд чи переможе.