• Дивосвiт навколо нас

Оживає все довкола

Михайло МОРОЗ.

ВІД зимової сплячки природа прокинулася ще у березні і тому у квітні, не гаючи ні хвилини, обіруч береться до роботи. Що стосується рослинного світу, то поряд із зеленими дедалі частіше з’являються інші кольори. Весна одягає землю у барвистий наряд квітів, чим і виправдовує назву місяця.

За те, що квітень виганяє з полів і косогорів залишки снігу, наші предки називали його ще снігогоном. А оскільки він причетний і до дзюрчання струмків, то отримав назву дзюрчальник. Дуже влучна і близька до сучасної української давньоруська назва цвітень. Величають його ще й «красенем», або «краснецем», «зеленграєм» і навіть «красним сонечком». Невипадково саме про квітень за століття і тисячоліття створено чи не найбільше прекрасних легенд, переказів, приказок, прислів’їв.

Одна із прикмет збереглася досі і передається із покоління в покоління. Це випікання різних коржиків у вигляді птахів. Або, побачивши першу ластівку, брали жменю землі і жбурляли їй услід, промовляючи: «На тобі, ластівко, на гніздо, а людям — на добро».

Зачувши перше привітання зозулі, починаємо рахувати її таємничо-пророчі «ку-ку». Таке враження, ніби вони призначені саме для нас. І рідко хто знає, що автором цих «ку-ку» є самець, тобто зозуль, і саме у його звуках зашифроване звертання до зозулі. Він ніби запитує у неї: «Де ти?».

І почувши у відповідь «вік, вік», летить на побачення. Тому й різними за тривалістю бувають розмови між зозулем і зозулею. Чим більша відстань, тим більше і «ку-ку» собі нарахуєте.

Перебуваючи у лісі, парку, серед дерев, кущів, придивіться до бруньок, прислухайтесь до шуму стовбурів, гілок. Там настільки нуртує життя, що часто кора не витримує натиску соків і тріскається. Цей сокогінний процес від коріння до крони триває уже майже місяць. Але у квітні він особливо потужний. Тому й бубнявіють бруньки, з’являються перші зелені листочки. Земля вкривається першими паростками трави. Досить кількох теплих сонячних днів і ще теплого весняного дощику, й рослинний світ стане довкола зелено-барвистим. Для матері весни квітень не шкодує ні вміння, ні сил для плетіння різних мережив.

Та не лише на землі квітень чарує і дивує красою. Він звеселяє її пташиним співом, який із кожним днем стає чарівнішим і потужнішим. Проте спів птахів у квітні — не основне їх заняття. За ним вони не забувають і про житло. До вибору місця для облаштування своїх осель ставляться дуже серйозно. Як щодо зручності, харчових ресурсів, так і щодо безпечності з боку тварин і хижих птахів. Не забувають також і про так званий людський фактор. Тому невипадково про поселення окремих видів птахів ми можемо лише здогадуватися, настільки вони тримають їх у таємниці.

А щодо своїх будівельних здібностей, майстерності і вигадок, віртуозності та спритності пернатих архітекторів можна лише позаздрити. Уявіть, що на нашій планеті проживає близько 90 тисяч видів птахів і у кожного із них свій типовий проект. Вони настільки глибоко освоїли будівельну та архітектурну справу, проникли у таємниці цього ремесла, що без усяких робочих інструментів, креслень, технічних засобів, а лише з допомогою дзьоба, лапок із найпростіших будівельних матеріалів споруджують оригінальної форми хатинки. Є, до речі, серед птахів і столяри. Це — дятли.

У звірів свої турботи. З’явилися уже малята, а корму не вистачає. Голодними і сердитими блукають по лісах вовки, лисиці. Їжаки, які прокинулися щойно від зимової сплячки, найчастіше стають їхніми жертвами, тому вони дуже обережно обстежують пріле листя, усякі купи землі, кущики, щоб не потрапити до лап своїх ворогів.

Оживає у квітні мурашиний світ. Жителі різних мурашників теж не гають часу. Їхні жителі беруться до своїх основних обов’язків — санітарів. Після зими роботи їм вистачає. Та й за насиченістю робочого дня праця мурашок прирівнюється до праці бджіл, які теж у квітні дуже заклопотані. І насамперед наведенням ладу і чистоти у вуликах і навколо них. Вони дорожать кожним сонячним днем. І тому за будь-якої нагоди поспішають до верб, які рясніють жовтими суцвіттями. Саме з них починається медозбір.

Утім, не лише бджоли є любителями солодощів і соків. До таких належать і метелики, які саме у квітні випробовують свої крила. Найбільше їм до вподоби березовий сік. Тому цілими зграйками обліплюють стовбури беріз. Земля у чеканні не тільки тепла, а й вологи, тобто дощів. І не обов’язково рясних. Як кажуть, досить кількох сонячних днів і пригорщі води — і бузково зацвіте ряст, потішать око тендітні фіалки, ніжно-блакитними квітками усміхнеться медунка, яскраво засвітяться золоті зірочки гусячої цибулі, а з-під бурого торішнього листя потягнуться вгору перші паростки папороті. Кожен клаптик землі квітень пофарбує у різні кольори. А фарб у весни багато. Бо природа — найголовніший і найталановитіший художник на землі, до творчості якого, на жаль, не всі ставляться з належною увагою, шаною і турботою. І початок цієї творчості, творення земної краси, припадає саме на квітень. Це справжня повінь, яку, на щастя, неможливо зупинити.