Зазіхнули на землі громади

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

У селі Ліски, що в Менській ОТГ, люди обурені фактом здачі в оренду сільгосппідприємству громадських сіножатей та випасу. Якщо керівництво району не дослухається місцевих жителів, вони готові влаштувати акцію протесту.

_{У колективній власності}

МЕШКАНЦІ Лісків утримують 120 корів (у сусідньому Майському — ще 27, які теж випасаються на лісківських луках). На село з кількістю населення трохи більш ніж 400 чоловік така чисельність дійного стада у наш час досить суттєва. Саме корови тримають тутешній люд на плаву. Наталія Кушнаренко не приховує того, що живе за рахунок своїх трьох годувальниць: «Молоко здаю на приймальний пункт по 5 гривень за літр. Нині всі три корови в запуску, то сутужно доводиться».

За словами діловода Лісківської сільради Олени Миколаївни Стародуб, під час розпаювання майна та земель колгоспу селяни, навчені досвідом сусідів, які повірили так званим інвесторам, що обіцяли золоті гори, а потім розбирали ферми і пускали під ніж худобу, вирішили частину своїх майнових і земельних паїв не забирати. У колективній власності також залишили вантажний «Газ», навантажувач «Т-40», п’ять бугаїв, пилораму, млин і пожежний автомобіль. «Це рішення закріплено на зборах членів громади, які мають право на сертифікати, — пояснює Олена Миколаївна. — Люди вирішили не включати поле з сіножатями та випасом у розпаювання і залишити за громадою».

Відтак починаючи з 1996 року жителі чотирьох сіл — Лісків, Максаків, Майського та Червоних Лук — напряму сплачували податок у держбюджет (а не в сільраду) за користування пасовищами і сіножатями. Відповідні записи є у господарській книзі. «Так було до 2018 року, в нас уже не було касира, але люди через пошту сплачували податок», — зазначила Олена Стародуб.

_{Сюрприз «під ялинку»}

ГРОМОМ серед зимового неба стала для лісківців новина з райдержадміністрації. Напередодні передачі управлінням Держгеокадастру у власність ОТГ понад 70 тисяч гектарів земель запасу голова Менської РДА Валерій Щукін 29 грудня 2018 року видав розпорядження № 591 «Про затвердження ПрАТ «Менське племпідприємство» технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) на території Менського району». Цим документом райдержадміністрація затвердила 83,5 гектара людських пасовищ та сіножатей як невитребувані паї, котрі й передала в оренду приватному акціонерному товариству. Цільове призначення — для ведення товарного сільгоспвиробництва.

Копії розпорядження РДА мала надіслати до Менської міськради, Лісківської сільради та відділу Держгеокадастру в Менському районі. У міській та сільській радах, м’яко кажучи, здивовані. Про передачу землі райдержадміністрація не повідомила ні керівника ОТГ, ні старосту села — на відповідний документ натрапили випадково аж у лютому на сайті РДА. Вартість та термін оренди залишаються таємницею, оскільки угод ніхто не бачив.

Виконуючий обов’язки старости Лісківської сільської ради Дмитро Демиденко (на фото) називає розпорядження РДА незаконним. «Споконвіку лісківці випасали на цих земля худобу та косили сіно, — каже Дмитро Миколайович. — У нас є докази того, що це землі колективної власності, які підлягали розпаюванню, але рішенням зборів акціонерів їх було виключено зі списку і передано як випас та сіножаті в громаду. Це колективні землі! Мене надзвичайно обурює той факт, що напередодні нового року без відома сільської ради і людей були сформовані межі ділянок як невитребувані паї. А РДА передала оформлені договори з племінним господарством, знову ж таки, не поставивши нас до відома».

_{«Держава повинна дякувати нам!»}

ЧУТКИ про те, що можуть забрати громадське пасовисько, люди сприймають вороже. Кажуть: не дай, Боже, таке трапиться, то техніку на поле не пустять і перекриють дорогу. А найбільші відчайдухи погрожують повантажити корів у колективний «Газон» і вивезти під адміністрацію.

— Я їм дам забрати випас! — не приховує свого обурення 79-річний Іван Іванович Руденко. — Он там, бачите, на болоті, я в дитинстві гусей пас. Як заберуть нашу землю, то де мені тепер коня з коровою пасти? Трупом ляжу, а пасовище не віддам!

— Як для своїх, то в них землі вистачає, — гнівається Олена Прищепа. — Чоловіка, учасника бойових дій, три роки поспіль футболять відписками про те, що вільної землі нема, а нам пропонують оформити законні два гектари тільки після того, як підпишемо оренду на 49 років.

Олена Прищепа — одна із багатьох, хто виживає за рахунок підсобного господарства. «Городину вирощуємо з чоловіком, тримаємо корову, оце завели ще й теличку, — розповідає жінка, ніжно погладжуючи шию своєї Берізки. — Вона у мене непогана корівка — первачкою давала 15-18 літрів. Оце вже друге чекаємо. Роботи в мене катма, стою на біржі, тому для мене втрата пасовиська рівноцінна втраті худоби, а отже, і годувальниці. Все давлять того селюка, ніяк задушити не можуть — ні роботи, ні землі, ні життя!»

Виконуючий обов’язки старости Дмитро Демиденко додає: «Держава повинна дякувати нам, що худобу тримаємо і не випрошуємо в неї подачок, що ми самі собі на хліб заробляємо. Та замість подяки і підтримки в нас забирають землю».

Щоб припинити вакханалію і не допустити розбазарювання пасовища, лісківці направили голові РДА В. Щукіну колективне звернення з вимогою скасувати розпорядження та розірвати угоди оренди з підприємством.

Ми спробували дізнатись думку самого керівника району. Однак Валерій Миколайович, почувши суть запитання, послався на зайнятість. Подальші дзвінки з редакційного номера В. Щукін залишив без відповіді. Ми все ж чекаємо від керівника району пояснення. Тим паче що випас для селян — це питання виживання!