Хоч якісь зрушення Марина ТІШКОВА. У парламенті — без змін: депутати розглядали поправки до мовного законопроекту. Утім, процес таки наближається до завершення — зупинилися на 1831-й із трохи більше ніж 2000. РАНОК пленарного четверга приніс хороші новини. Напередодні в ПАРЄ попри шалений опір Росії було продовжено режим санкцій проти країни-агресора, ще й запроваджено додатковий механізм для жорсткого тиску. Крім того, в Катарі на 140-й Асамблеї Міжпарламентського союзу вперше ухвалено українську резолюцію. Цей надзвичайно важливий документ спрямований на боротьбу з військовим найманством і проти приватних військових компаній, чим прямо стосується РФ, адже саме такі методи агресор застосовує у війні проти нашої держави. Водночас із Конституційного суду надійшов висновок щодо відповідності законопроекту про перейменування Дніпропетровської області (на Січеславську). Суд визнав ці зміни такими, що відповідають чинному законодавству. Так що тепер парламентський комітет із правової політики та правосуддя буде готувати проект документа для розгляду його у пленарному режимі. Увесь день законопроект щодо забезпечення повноцінного функціонування державної мови штурмували поправками «опоблоківці». Втім, ні їхні пропозиції (а ця фракція відома своїми геополітичними, а отже, й мовними орієнтирами), ні перед тим пропозиції інших депутатів колеги не підтримали. І так уже кілька пленарних тижнів… Мовний законопроект, актуальність якого важко переоцінити, «народжується», на жаль, важко. У п’ятницю в традиційну «Годину запитань до уряду» про стан справ у довіреній сфері поінформував міністр культури Є. Нищук. Останнім часом він частий «гість» трибуни. Цього разу посадовець зосередився на децентралізації в культурі. Міністр обстоює позицію, що культурні осередки є великим об’єднавчим фактором, і їхньому розвитку держава має послідовно приділяти увагу. Підтримки особливо потребують містечка і села, адже у великих містах зазвичай культурне життя й так насичене. Торік було запроваджено пілотний проект «Малі міста — великі враження», і він дістав надзвичайний відгук у громадах — на конкурс надійшло понад 150 заявок на проведення різних фестивалів та інших подій. Це, відзначив Є. Нищук, була перша спроба порушити питання розвитку малих міст і територій. Нинішнього року в держбюджеті передбачено 50 млн грн на підтримку культурних ініціатив у населених пунктах із чисельністю до 50 тисяч жителів. Мінкульт запрошує до участі в конкурсі проектів усіх бажаючих (громадські організації, об’єднані територіальні громади, підприємства, творчі спілки). Водночас центральна виконавча влада намагається «розворушити» й органи місцевого самоврядування та бізнес, спонукає їх до реального партнерства, тому частку обов’язкового співфінансування заходів установлено на рівні не менше 30%. Прийом заяв стартував учора й триватиме 30 днів, 16 травня почнеться оцінювання, 5 липня — оголошення переможців, 15 липня — 20 листопада — власне реалізація проектів. При цьому до 1 грудня учасники повинні відзвітувати за проектами, адже бюджетні кошти потребують суворого обліку. Решту «Години запитань…» депутати, як і належить, «щипали» членів уряду та Прем’єра В. Гройсмана гострими запитаннями, привертаючи увагу і до насущних проблем на кшталт тарифів та доходів, і до стратегічних, тобто імовірного російського реваншу на всіх фронтах — і в політикумі, і в неоднорідному та надзвичайно хаотичному українському суспільстві, і на міжнародній арені. Поки що міжнародна спільнота тримається, принаймні глави ключових держав-гравців та організацій демонструють сталу позицію щодо підтримки нашої територіальної цілісності та послідовного тиску на РФ, але все частішають заяви від окремих політиків і навіть партій під «дудку» держави-агресора. В. Гройсман запевнив, що дипломати фронт тримають. Водночас консолідувати українське суспільство — завдання надскладне. Залишається тільки сподіватися, що народ таки не візьметься вчергове на «макуху». Подискутувавши, депутати розійшлися на тижневу перерву. Наступне пленарне засідання — 23 квітня. |