• Роздум

Ще раз чекатимемо 100 років?

Володимир БУРБАН,

заслужений працівник культури України, журналіст, письменник.

РІК ТОМУ, в травні 2018-го, «Сільські вісті» надрукували мою статтю «Гетьман Павло Скоропадський, або Як українці вкотре «самі себе звоювали». Йшлося про трагічні події 1918 року, коли Україна знемагала у боротьбі за свою незалежність. Міжусобиці, розбрат і чвари між партіями і партійками, вождями і вождиками, збройні провокації «третього фронту» — російського терористичного підпілля — поховали тоді Україну на довгі роки. Минуло 100 літ, і знову маємо ту ж моторошну картину. Очевидно, українська громада перебуває у якійсь зазомбованій прострації.

Знову постає питання: куди йти, з ким іти?

За Порошенком? Тут ми принаймні знаємо, хто він, — Президент, котрий хоч і наробив чимало помилок, але визнав їх. За п’ять років пройшов тернистий шлях. Скажіть, на кого ще вилито більше бруду, запущено безліч пліток і побрехеньок?

Водночас Порошенко відомий як державотворець, дипломат, майстер діалогів із політичними лідерами будь-якого рангу. Вражає його блискуче володіння англійською, мовами інших народів.

Він відомий як ефективний будівничий армії, яка стала однією з наймогутніших у Європі. Пожертвував на її модернізацію півтора мільярда гривень.

Порошенко чимало зробив для утвердження українського національного духу, української мови, омріяної віками автокефалії Української православної церкви.

А що ми знаємо про Зеленського? Майже нічого. Він не прийшов 14 квітня на самим же ним зініційовані дебати на стадіоні «Олімпійський». А чи прийде на дебати, передбачені законом, на суспільному телебаченні?

Як шоумен, Зеленський, певна річ, не має досвіду державного управління навіть на низовому рівні. Йому не відомі секрети «дипломатичної кухні», хитросплетіння міжнародних колізій.

Як можна уявити Володимира Зеленського у ролі верховного головнокомандувача, коли він, за повідомленнями ЗМІ, проігнорував кілька повісток на виклик до військкомату? Можна, для жарту, сказати й таке: чи могли б, наприклад, чехи обрати на таку високу посаду когось на зразок бравого вояка Швейка...

Чи зможе стати захисником державної української мови, якою він органічно не володіє, а його «95 квартал» одверто знущається над «хохлами», «порноаГрисою» Україною.

Як поводитиметься «претендент на папаху» при вирішенні делікатних релігійних проблем християнської держави? Адже, за словами його опікуна — олігарха Коломойського, його команда працює над тим, «що принаймні він (Зеленський. — В. Б.) дотримуватиметься Шабату».

І, нарешті, якщо Зеленський стане «слугою народу», то що він знає про цей народ, надто про клопоти й біди багатомільйонного селянства? Сцена його зустрічі з селянами мала б справді комічний вигляд...

Надто багато сумнівів, знаків запитання.

Отож думаймо, аналізуймо, будьмо мудрими й відповідальними перед країною, собою, майбутнім наших дітей і онуків. Аби ще раз не довелося чекати 100 років.