• Допекло

Не добираючи слів

Микола ЮРЧИШИН.

Недоречна оптимізація, непродумані експерименти генерального директора ПАТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського, постійні підняття тарифів на доставляння, яке з кожним днем дедалі погіршується, призвели до того, що друковане слово стає недоступним для багатьох сільських мешканців. Уже й у Києві чимало поштових відділень доставляють нашу газету на третій-четвертий день після її виходу. Про все це свідчать численні листи та телефонні листи до редакції.

«ЩО З ТОГО, що уряд надав велику суму на оплату деяких видів діяльності «Укрпошти»? — звернувся до редакції житель села Самгородок Сквирського району Київщини Василь Григорович Іванюсь. — Гроші високе поштове відомство взяло, а зобов’язань так і не виконує. Листонош у нашому селі скоротили, залишили тільки одну завідувачку пошти, котра сама б’ється наче риба об лід. Усім передплатникам (а село наше велике) просто фізично неможливо вчасно доставити газету».

Занепокоєний тим, що коїть пан Смілянський, інвалід-чорнобилець ІІ групи із села Тростинка Васильківського району Київщини Олександр Іванович Погорілий: «Листонош скоротили, «Сільські вісті» привозять у село раз на 10 днів так званою пересувною поштою. Передплатники змушені самі їх забирати. А хто не може цього зробити через стан здоров’я, залишається без преси. За що ж тоді керівництво «Укрпошти» стягує з людей гроші за доставляння? Мабуть, щоб і надалі одержувати мільйонну зарплатню, і пальцем не кивнувши, аби підвищити її хоча б на дві-три тисячі тим же листоношам».

У подібному становищі опинилися передплатники Логвина Володарського району Київської області. Про це повідомив редакцію житель цього села Валерій Олександрович Волівач.

Не добирають слів на адресу гендиректора «Укрпошти» передплатники із села Мотижин Макарівського району тієї ж області: «У селі 1000 дворів, які обслуговували дві листоноші. Та з легкої руки невігласа Смілянського одну з них скоротили, друга через мізерну зарплатню та додаткові навантаження розрахувалася. Тепер людям нікому доставляти газети».

Через скорочення листонош із запізненням на 10-12 днів доставляють «СВ» у селах Дружба Мурованокуриловецького та Лукашівка Липовецького районів Вінниччини. Про це обурюються в листах до редакції передплатники Іван Павлович Прокопняк та Петро Іванович Щигель.

На несвоєчасне доставляння «Сільських вістей» із тижневим запізненням скаржаться Володимир Миколайович Токарюк із Луківців Вижницького району Буковини, Людмила Антонівна Ковальчук із Локнистого Менського району Чернігівщини, Іван Хомич Шепелявенко із Юрчихи Кам’янського району Черкащини, Михайло Степанович Лойко із Новоселівки Нововодолазького району Харківщини та Віра Яківна Безпалько із Бутенок Кобеляцького району Полтавщини.

Поштовий безлад панує і в самій столиці, де нашу газету доставляють на третій-четвертий день після її виходу. Про це повідомляють кияни Василь Іванович Костюк, Анатолій Дем’янович Петраш та Володимир Семенович Фесенко (їх відповідно обслуговують поштові відділення 110, 135, 149).

Ось таке в нашій країні ставлення до україномовної преси. А тим часом у прифронтові райони Луганщини і Донеччини масово завозяться 100-тисячні наклади російських друкованих періодичних видань…