• Зверніть увагу         

Найголовніший чинник — спосіб життя

Микола ЮРЧИШИН.

Онкологічні, серцево-судинні, хронічні бронхолегеневі недуги, цукровий діабет — від них помирає нині понад 80 відсотків хворих, у тому числі у високорозвинених країнах. Чому? Ще 100 років тому такого начебто не спостерігалося.

— ПРИЧИНОЮ того, що хронічних недуг побільшало, є подовження тривалості життя, — вважає завідувач відділу профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин, доктор медичних наук професор Володимир Іванович ПАНЬКІВ. — Саме так! До відкриття антибіотиків (тобто до середини XX століття) люди помирали переважно від інфекційних хвороб (згадати хоча б страшну пандемію грипу 1918 року, яка забрала майже 50 мільйонів людських життів — удвічі більше, ніж Перша світова війна). Нині медицина здатна тримати переважну частину інфекцій під контролем, тож першість здобули неінфекційні захворювання. У минулому люди часто-густо не доживали ні до раку, ні до інфаркту, ні до інсульту. Ми доживаємо. І помираємо. Проте основний «вклад» у розвиток недуг вносить наш спосіб життя. Він прискорює процес і погіршує перебіг хронічних хвороб.

Науковець назвав провідні чинники ризику. Це передусім нездорове, подеколи смертельно небезпечне харчування. За останні десятиліття помітно збільшився вміст у їжі шкідливих компонентів. Але важливо навіть не це. Сьогодні люди їдять значно більше, ніж колись. А звідси велика вразливість до подагри, ожиріння, проблем із серцем, одне слово, до всіх тих захворювань, котрі стали жахом нашого часу. І ще: наїдатись на ніч — нефізіологічно, а відтак шкідливо для здоров’я.

Куріння. Тютюн, як відомо, було завезено з Америки ще у XVII столітті. Проте справді масове поширення він дістав у нас у середині XX століття. Куріння погіршує стан серця і судин, сприяє появі новоутворень, його негативний уплив на легені— незаперечний. Якщо хочете жити довше й краще— не куріть.

Зниження фізичної активності. Людина запрограмована природою на рух. За добу вона повинна робити близько 10 тисяч кроків — 4-6 кілометрів. Ходити бажано в середньому темпі чи трохи швидше. Це допоможе витратити отримані з їжею калорії та сприятиме розкриттю дрібних судин у м’язах, що важливо для профілактики гіпертонії, яка надалі може спричинити серцеві хвороби.

Зловживання алкоголем. Його вплив на серце вкрай негативний, як і на печінку. Надмір спиртного безпосередньо не призводить до діабету, але порушує обмін речовин, змінює нормальний перебіг біохімічних процесів у мозку.

Підвищення рівня стресу. За 100 років людство стало жити напруженіше, зріс інформаційний потік, причому він «заливає» людину день у день. Усе це негативно позначається і на психічному, і на фізичному здоров’ї. Тому потрібно вчитись розслаблятись, не брати все близько до серця, обговорювати те, що лише хвилює. Це певною мірою сприятиме профілактиці практично всіх хронічних недуг.