Празників празник і торжество торжеств

Антоніна КІЗЛОВА.

Мал. Валентини Протопоп.

2019 р. Великдень (Пасха) у православних припадає на 28 квітня (15 квітня за ст. ст.). З 325 р., коли відбувся Нікейський Вселенський церковний собор, празник відзначають не як сумну річницю Розп’яття, а як найрадісніше для християн Світле Воскресіння Христове. Живі цього дня духовно єднаються з померлими з надією возз’єднатись і з Господом завдяки сповіді й щирому покаянню.

Один з Отців Церкви св. свт. Григорій Богослов Назіанський (близько 330 р. — близько 390 р.), підкреслюючи велич Пасхи, порівняв її верховенство над іншими святами з тим, наскільки Сонце перевищує решту зірок. Саме Великодні події є основою християнської проповіді.

Проте найдавнішою православною іконою празника є не момент Воскресіння, а «Зішестя в пекло» — Христос готується вивести з місця скорботи Адама і Єву. Так передано, що Він не лише Сам воскрес, а й воскрешає.

Саме до найбільшого християнського празника з давніх часів намагалися приурочити якусь далеку прощу. Зокрема наші предки йшли до Києва, Чернігова, Почаєва тощо, наважувались також на подорож місцями Хресних мук, Розп’яття й Воскресіння Христового, аби зустріти Благодатний вогонь при Гробі Господньому в Єрусалимі.

Їхні оповіді про свій досвід враз поширювались у народі, поступово набуваючи нових нечуваних подробиць. Так, І. Нечуй-Левицький вдало підслухав і зберіг у «Кайдашевій сім’ї» повчання: «А хто піде в Єрусалим, або щороку в Києві в Лаврі паску їстиме, або вмре на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть просто до Бога».

Благодатний вогонь — символ Світла Істинного — нині спільно виносить на запалених свічках у Велику суботу напередодні Пасхи духовенство колишніх непримиренних супротивників: Єрусалимського православного патріархату і Єрусалимського патріархату Вірменської апостольської церкви. Потім вогонь роздають на свічки всіх присутніх, розвозять по храмах різних країн у надійних захисних ємностях.

На українських землях на Великдень традиційно освячують скоромну їжу — передусім паски та крашанки, щоб розговітися після тривалого Великого посту. В богослужбовому уставі не йдеться про кроплення кошиків свяченою водою. Втім, духовенство підтримує благочестиве побажання вірян, для котрих її бризки унаочнюють Боже благословення. За святковим столом намагаються зібрати всю родину, навіть якщо її розкидало по світу. Служителі церкви при цьому наголошують, що головною пасхальною трапезою є нічна літургія.

Неперехідними празниками 28 квітня є дні святих апостолів від 70 Аристарха, Пуда і Трофима (? — близько 67 р.); мучениць Василісси й Анастасії Римських (? — близько 68 р.), мучеників Месукевійських, Грузинських — Сухія з дружиною (? — близько 123 р.), мученика Сави Готського, відомого ще як Готфський чи Бузевський (334—372 рр.).