Тривога теж одягла вишиванку Леонід ЛОГВИНЕНКО. Близько тисячі людей у вишиванках пройшли центральною вулицею Харкова Сумською у Всесвітній день вишиванки. Цього року його гаслом було «Одягни вишиванку з самого ранку». — ДЕНЬ вишиванки зародивсь у Чернівцях,— розповідає координатор заходу член правління харківської «Просвіти» Галина Куц. — Це свято виникло стихійно. Його придумала студентка з Буковини Леся Воронюк у 2006 році. Зараз воно вже міжнародне, адже святкують його також у Канаді та Австралії. До речі, з 2017 року в канадському парламенті цього дня приходять на роботу у вишиванках. Причому вдягають її й парламентарі, які не мають українського коріння… Рушила вишиванкова колона від майдану Конституції. Кожен був у сорочці, яка йому до вподоби. Траплялося чимало таких, що відразу видно — їх дістали з прабабусиних чи бабусиних скринь. — У стародавніх вишиванок особлива енергетика, — стверджує студентка педуніверситету Наталка. — Моя сорочка — це оберіг. Я у цьому не раз переконувалась… Кожна така сорочка неповторна, має цікаву історію. Утім, чимало харків’ян ішли у народних строях, скроєних і вишитих по-сучасному. Сьогодні кожен може придбати сорочку собі до смаку. До речі, в Харкові кілька творчих дизайнерських колективів займаються створенням вишиванок, працює ціла фабрика, що їх виробляє. Слобожанські вироби добре відомі і в Україні, й за кордоном. Ці фабричні вишиванки дуже красиві. І хоч вважається, що більше цінуються сорочки, вишиті руками, багато хто хоче мати у гардеробі й кілька одежин із гарним вишуканим орнаментом, ідеально вистроченим машинкою. Щоб виконати такий, теж треба мати неабияку майстерність. Торішні заходи у Всесвітній день вишиванки також відзначились масовістю, утім, була помітна рука влади в їхній організації — залучення студентських колективів, які прийшли на свято в театральних костюмах самодіяльних колективів. Нині ж уся хода складалася з людей, які вирішили взяти у ній участь за покликом серця. Серед них траплялися й студенти-африканці з коледжу текстилю і дизайну, які у вишиванках мали вигляд оригінальний і колоритний. Напередодні свята можна було почути та прочитати у соціальній мережі чимало негативних коментарів. Головна претензія противників ушанування вишиванки — та, що мовляв, їх вдягають продажні чиновники, корупціонери, навіть приховані сепаратисти, щоб приховати свою сутність, показати себе щирим патріотом. Улюбленому одягу українців «дісталося» за ці пару днів і від ворогів, і від надто зарозумілих громадян, які скоро добалакаються до того, що вишиванка — це символ корупції. Хоч намагаюся ігнорувати подібні висловлювання, та якоїсь миті подумалося: корупціонери й негідники також їдять хліб із салом, але чомусь борці за чистоту патріотичних лав не відмовляються від їжі. І ще одне. Переглядаю сотні знімків, зроблених на святі: більшість облич виражають стурбованість і тривогу. Окремо об’єктив вихопив усмішки, а от у масових знімках відчуваються непевність, відчуття розпачу. Здається, що попри веселість свята люди переживають за те, яке майбутнє чекає країну після приходу до влади нового президента і його команди. А причин тривожитися, судячи з останніх новин, уже чимало. Чи не настануть часи, коли вишиванку, ознаку українськості, як це бувало в нашій історії не раз, доведеться вдягати лише вдома або взагалі заховати у скриню до кращих часів? На фото автора: День вишиванки у Харкові. |