П’ятниця, 24 травня 2019 року № 41 (19688)
http://silskivisti.kiev.ua/19688/print.php?n=42371

Правильно підживлюйте

НАДМІРНА кількість добрив, коли рослину «перегодовують», губить її. Тож як та чим підживлювати на городі й у плодовому саду? Спробуємо розібратися…

Підживлення настоями і розчинами добрив застосовують для того, щоб збільшити кількість рухливих поживних речовин у ґрунті поблизу молодої рослини. Протягом літа бажано підживлювати більшість овочевих культур. Допускається це робити раз на 10-14 днів, хоча рослинам вистачить і двох-трьох підживлень за літо.

Чи можна не підживлювати?

Звичайно, інколи обходяться без цього. Інша річ, що підживлення забезпечує більші розміри і самих рослин, і плодів.

При цьому слід дотримуватися правила: якщо культура зимостійка, то її можна сильно підживлювати в першій половині літа (не пізніше!). Коли ж культура або сорт погано зимують, то ліпше зовсім не підживлювати: внесли ранньою весною добриво, і все. Тоді в рослини рано зупиниться ріст і пагони встигнуть добре визріти до зими.

Чим підживлювати?

Здебільшого використовують розчини мінеральних добрив. Але! Такі часті підживлення призводять до появи фітофтори на тепличних томатах, а в огірків — до борошнистої роси і сажистого грибка. І не тільки це: попелиця, білокрилка — вся напасть рветься до азоту в соку рослин.

В тепличних конструкціях потрібно бути уважнішим із підживленнями, ніж на відкритому ґрунті: через слабше освітлення процеси в рослинах проходять повільніше і не так повноцінно, як на сонці. Тому тут рослини мають узагалі одержувати менше поживних речовин.

У теплиці потрібно, по-перше, міняти види добрив, по-друге, здебільшого це має бути органіка: настій компосту, перегною, попелу. Природні добрива багатші за складом, проте концентрація поживних елементів у них менша. Вони не закислюють ґрунт. Мінеральні ж добрива за своєю хімічною дією підвищують кислотність.

Тож підживлення — вельми небезпечний «інструмент» городника. Азотні добрива у великій кількості спричинюють надмірний ріст бадилля, що відтермінує плодоношення, і плоди можуть не встигнути визріти (особливо це дається взнаки на томатах, гарбузах, картоплі).

Тому варто дотримуватися кількох правил:

1). Підживлювати рослини тільки за тривалої сонячної погоди. На сонці поживні речовини будуть швидко засвоюватися, не створюючи небезпечної концентрації в тканинах. У затяжну похмуру погоду від підживлень користі не буде, тільки шкода.

2). Азотні підживлення рекомендується застосовувати лише до середини літа для більшості овочевих культур.

3). Краще внести добрива два-три рази з перервою один день розведеним розчином, ніж один раз концентрованим.

4). Чим вологіша земля, тим безпечніше підживлення. По сухому ґрунту це робити небезпечно, позаяк буде гранично висока концентрація поживних речовин. Необхідний подвійний полив: до і після внесення добрива.

5). У теплиці дози підживлень мають бути меншими, ніж у відкритому ґрунті.

Особливості удобрення овочевих культур...

Городні рослини підживлюють зазвичай частіше, ніж плодові дерева, кущі, квіти. Але — увага! Уникайте збирати плоди відразу після внесення добрив.

Наприклад, не збирайте огірки після внесення гноївки. Треба спершу повністю зірвати всі зеленці включно з маленькими, щоб залишилася сама зав’язь, а потім уже підживити, аби в батогів був щонайменше тиждень на засвоєння добрива.

Завважте: весняне удобрення не призводить до появи нітратів у плодах, нітрати накопичуються лише внаслідок літніх підживлень. Нітрати в овочах — це якраз результат накопичення речовин у тканинах при їх неповному засвоєнні.

...а також плодових дерев і чагарників

Плодові дерева і чагарники зазвичай не заведено так сильно підживлювати, як овочеві рослини. Їм вистачає добрив, унесених восени або рано навесні, та й то у відносно невеликих кількостях. Для них головне посушливого літа — полив.