Вівторок, 11 червня 2019 року № 46 (19693)
http://silskivisti.kiev.ua/19693/print.php?n=42525

Дослівно

Юрій Касьянов, громадський діяч, волонтер.

Путіну треба, щоб Україна не просто помирилась із Росією, а щоб вона покаялася, стала на коліна, і на колінах приповзла під Кремль — просити вибачення за зраду, якою він, як середньостатистичний житель Російської імперії, вважає західний вектор розвитку нашої країни. Тільки на таких умовах і можливий мир на Донбасі.

Сьогодні формула здачі маскується розмовами про необхідність збереження життя кожного українського воїна і припинення страждань мирного населення. Це, безумовно, звучить переконливо. Але якби такою гуманітарною складовою керувалися воюючі сторони у Другій світовій війні, то Гітлер напевно б залишився при владі в Німеччині…

«Білі комірці» з нової адміністрації, хронічні білобілетники, твердять про мир за всяку ціну. У парламентських списках партії переможців немає військових, немає яструбів. Як майже немає їх в українському суспільстві, одна четверта частина якого працює на Заході, а друга четверта — на Сході…

Війна за незалежність могла б стати плавильним котлом, з якого вийшла б справжня українська нація. Але, на жаль, ми повільно, але впевнено повертаємося назад — в імперське минуле, в якому нам дозволять національні свята, одяг, мову та інше культурне розмаїття. Але в якому не буде свободи, ціна якої повністю вкладається в банальну фразу «якби не було війни».