Вівторок, 11 червня 2019 року № 46 (19693)
http://silskivisti.kiev.ua/19693/print.php?n=42537

  • На зв’язку — Херсонщина

Усе під контролем

Василь ПІДДУБНЯК.

НА СТАРТІ літа над степами прошуміли сильні зливи, які викликали занепокоєння, адже за два тижні розпочнеться збирання ранніх зернових, повідомляє департамент агропромислового розвитку ОДА.

Втім, як повідомив заступник директора департаменту Андрій Неділько, опади в області мали локальний характер. На території окремих господарств краю їх узагалі не було, в той же час як в окремих господарствах випала тримісячна норма (близько 120-130 мм) і навіть град. Загалом у регіоні від злив постраждало не більше 5% посівів ранніх зернових, тож немає приводу для паніки.

Зі сльозами на очах

21 ЧЕРВНЯ в одному з найбільших часникових господарств на Півдні України — ТД «Зоря Плюс», що в Чаплинському районі, пройде обласний форум, присвячений часнику і цибулі. Захід у форматі open air (просто неба на полі) проводить громадське об’єднання «Земля Таврії» — партнер канадського проекту UHBDP на Херсонщині.

Учасники зібрання дадуть відповідь на основне питання, яке цікавить не лише виробників, а й споживачів: яких урожаїв очікувати у найближчих два роки і чому виник цибулевий дефіцит. Також на форумі буде проведений конкурс «Розмір має значення» на найбільші молоді часник та цибулю.

Не лише яблуні та сливи

У ХЕРСОНСЬКОМУ державному аграрному університеті закладено навчальний розплідник нішевих (рідкісних) плодових культур. На площі близько 0,8 гектара ростимуть малопоширені, незвичні для Півдня України плодові культури: хурма, кизил, хеномелес — поруч «рідних» для нас сливи та винограду, повідомляє газета «Гривна».

«Закладення саду хоча й пов’язане, безперечно, із відкриттям нової спеціальності «Садівництво та виноградарство», але й відіграватиме важливу роль в освітніх програмах інших спеціальностей, розповів ректор вишу Юрій Кирилов. — Зокрема, це цікаво для майбутніх агрономів, фахівців із захисту рослин або харчових технологій, гідротехніків тощо».

Канікули промайнуть швидко

НАВЧАЛЬНИЙ рік щойно закінчився, а керівники сільських шкіл Херсонщини вже активно готуються до наступного. Передовсім вони дбають про першокласників, аби забезпечити їх необхідними обладнанням і матеріалами за урядовою програмою «Нова українська школа».

На сайті публічних закупівель «Рrozorro» відділ освіти Виноградівської сільської ради оголосив про проведення тендеру на придбання нових шкільних меблів (одномісні парти та стільці). Вони обійдуться територіальній громаді у значну суму — понад 200 тисяч гривень і будуть доставлені у школи не пізніше кінця липня.

Кити у степу

НА БЕРЕЗІ Каховського водосховища студенти Херсонського державного університету знайшли рештки кита. Про це повідомляє місцевий телеканал «Херсон плюс».

«Для науковців такі рідкісні знахідки — справжній скарб», — ідеться у сюжеті. За словами доцента кафедри соціально-економічної географії ХДУ Миколи Гоманюка, цим решткам понад 9 мільйонів років. Археологи встановили, що знайдені останки — хребці з хвостової частини цетотерії. Цей різновид морських велетнів до наших часів не зберігся. У доісторичні періоди територія, де виявлено рідкісну знахідку, як і вся область, була вкрита водою.

Переосмислюючи минуле

ВІДОМИЙ на Півдні України краєзнавець, історик доктор історичних наук Сергій Водотика представив унікальне дослі­дження — «Від неоліту до початку великого переселення народів: давня історія Херсонщини».

Автор і упорядник близько 250 наукових і науково-популярних праць розповідає, що цю книгу, багатотомну історію рідного краю, він вирішив написати чотири роки тому. «Це перша частина, тут дві проблеми — значний фактаж, з різних галузей: екології, мореплавства, економіки; і друге — як можна вписати всі ці факти в історію нашого краю, в чому особливість? Бо те, що було зроблено за радянських часів, не задовольняє ні з точки зору науки, ні інтересів, бо це була радянська історія, а не Херсонщини чи України», — зауважив учений-дослідник.

Ви не все бачили

В БІОСФЕРНОМУ заповіднику «Асканія-Нова» ім. Ф. Фальц-Фейна набирає обертів туристичний сезон. Гостям пропонують екскурсії не тільки степовою оазою світового значення, а й мандрівки так званою «Соляною дорогою».

«Соляна дорога» — це поєднання споглядального, лікувального та гастрономічного туризму. Гостей зазивають на козячу ферму-галерею, прогулянку дизайнерським парком, дегустацію мармурового м’яса зебуподібної худоби. Усі охочі мають змогу здійснити незабутню подорож до унікального Лемурійського джерела із рожевою водою та лікувальними грязями.