Святі діви

Антоніна КІЗЛОВА.

Мал. Валентини Протопоп.

11 червня (29 травня за ст.ст.) — день святих мучениці Феодосії Тірської (290—307 рр.) та преподобномучениці Феодосії Константинопольської (близько 700—730 рр.).

Феодосію Тірську закатували за віру під час гонінь на християн, які запровадив у Візантії імператор Діоклетіан. Сімнадцятирічна дівчина спілкувалась на Великдень з ув’язненими християнами. Вартові підслухали, що вона просить помолитись за неї Господу, і привели її до місцевого володаря. Той вимагав, аби Феодосія принесла жертву ідолам, однак отримав рішучу відмову: «Божевільний! Я сподобилась приєднатись до мучеників». Непокірну кинули в море з каменем на шиї, однак ангели вивели її на берег. Дикі звірі не розтерзали угодницю. Тож імператор наказав відтяти їй голову. Батьки намагались умовити Феодосію не визнавати себе християнкою, щоб відвернути загибель. Але дівчина була непохитною. Після страти донька явилась їм у золотому вінці, світлому вбранні, з хрестом у руках і пояснила, що тепер здобула вічну славу. Згодом мощі вже канонізованої святої перенесли спочатку до Константинополя, потім — до Венеції.

Феодосія Константинопольська народилась у багатій благочестивій сім’ї. Подружжя довго молилося про появу дитини. З семи років дівчинку виховували в жіночому Анастасіївському монастирі. Коли батьки померли, дочекалась повноліття і прийняла там постриг. Перед тим Феодосія роздала майже всю спадщину бідним (дещо залишила обителі, з частини зробили три ікони в золотих окладах). 729 р. імператор Лев ІІІ Ісавр наказав знищити всі священні зображення в державі, бо хибно вирішив, що вони подібні до ідолів. Коли з брами імператорського палацу знімали 400-річний образ Спасителя, група монахинь на чолі з Феодосією, які це побачили, відбила святиню у воїнів. Потім черниці вирушили до іконоборчого патріарха Анастасія й звинуватили його в єресі. Патріарх доповів про все імператорові, а той звелів убити на місці всіх бунтівниць, крім Феодосії. Преподобну катували ще тиждень, лише на восьмий день один із вартових заколов її. До лику святих угодницю долучили незабаром після перемоги іконошанування (842 року на соборі в Константинополі іконоборців було відлучено від церкви).

Серед українських вірян празник відомий під назвою «Феодосії Колосяниці», бо випадає на час, коли починають колоситися хліба. Господарі спостерігали за поведінкою горобців: що рухливішими були пташки, тим кращою очікувалась погода.