Перемога «жовтих жилетів»ФРАНЦІЯ. Уряд оприлюднив нову програму реформування економіки
країни. Докладніше... Назад Попри
те, що безробіття у Франції зараз — на 10-річному мінімумі, інвестиції — на
10-річному максимумі, а купівельна спроможність населення зростає, непопулярні
реформи президента Еммануеля Макрона спричинили бурю тривалих протестів «жовтих
жилетів» по всій країні. Зрештою прем’єр-міністр Едуар Філіпп визнав, що влада
«припустилась помилок». Він сказав, що час переглянути програму реформ Макрона,
а почати треба зі спрощення громіздкої пенсійної системи Франції, зберігши за
громадянином право вийти на пенсію у 62 роки.
Стратегічна оборонна угодаПОЛЬЩА і США підписали угоду в оборонній сфері. Докладніше... Назад Згідно
з документом, під яким у Вашингтоні поставили підписи президенти обох країн,
Польща витратить 2 мільярди доларів на модернізацію своєї військової
інфраструктури, яку будуть використовувати додатково введені у країну
американські військові підрозділи чисельністю щонайменше 2 тисячі чоловік. Як
відомо, нині у Польщі на ротаційній основі вже перебувають близько 4500
американських військово-службовців. Оборонний союз двох країн стає дедалі
міцнішим.
Акція протестуКИТАЙ. У Гонконзі пройшла найбільша протестна акція за останні
роки. Докладніше... Назад Близько
мільйона демонстрантів вийшли на вулиці проти ухвалення законопроекту про
екстрадицію, який прописує процедуру видачі підозрюваних для судового розгляду
на території материкового Китаю. Тамтешня судова система, застерігають
правозахисники, контролюється компартією, в країні практикуються безпідставні
арешти, а у в’язницях — тортури і смертна кара. Протестувальники заблокували
урядовий квартал, де того дня мали розглядати документ. Поліція застосувала
проти них зброю, сльозогінний газ і кийки. Гонконг — колишня британська
колонія, повернута Китаю 1997 року. Водночас ця адміністративно-територіальна
одиниця має автономію і керується власними законами.
Владна партія програлаГРЕЦІЯ. Президент розпустив парламент і призначив дострокові
вибори. Докладніше... Назад На
виборах депутатів Європарламенту опозиційна партія «Нова демократія» на 9,5%
випередила блок лівих сил СІРІЗА, очолюваний Алексісом Ціпрасом. СІРІЗА перебуває
при владі із січня 2015-го. Ставши прем’єр-міністром, Ціпрас, який раніше різко
критикував жорсткі заходи економії, визначені Євросоюзом, погодився на план
допомоги ЄС для виходу країни з фінансової кризи. Це призвело до розколу блоку
і призначення дострокових парламентських виборів у вересні 2015-го. За їх
підсумками політсилі Ціпраса вдалося зберегти більшість у парламенті. Нові
вибори нині потрібні, аби унеможливити ризики для національної економіки. Їх
призначено на 7 липня.
Жорстка посадка для BrexitВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Опозиція хоче заблокувати Brexit без угоди. Докладніше... Назад Ця
ініціатива лейбористів дістала підтримку і серед членів інших партій у
парламенті. Нині вони намагаються перебрати від уряду контроль над порядком
денним палати громад. За словами Кіра Стармера, міністра тіньового уряду з
питань Brexit, дискусія про вихід Сполученого Королівства з ЄС серед
консерваторів стає все більш безглуздою і нерозважливою. Він переконаний, що у
депутатів буде можливість вжити заходи, які допомогли б уникнути виходу наприкінці
жовтня з ЄС без угоди.
Обмінялися ракетними ударамиІЗРАЇЛЬ. ВПС атакували підземну базу палестинських бойовиків у
секторі Газа. Докладніше... Назад Це
сталось у відповідь на ракету, випущену по ізраїльській території. На правлячий
у секторі ісламістський рух ХАМАС ізраїльтяни традиційно покладають
відповідальність за будь-які агресивні дії. Обміну ударами передувало рішення
ізраїльтян заборонити палестинцям виходити в море. Це було покаранням за
запуски із сектору Газа повітряних куль з вибуховими пристроями. Нагадаємо, у
травні Ізраїль і ХАМАС уклали перемир’я на півроку. Домовленість передбачає
двостороннє припинення вогню на кордоні сектору Газа і єврейської держави.
Однак пізніше ХАМАС відмовився від перемир’я. |
Версія для друку На головну Молдовська криза і ризики для України Михайло ГУБАШ. Останніми
днями увагу всіх світових ЗМІ привернули до себе бурхливі події в Молдові. В
сусідній країні несподівано вибухнула політична криза, внаслідок якої
утворилося фактичне двовладдя з блокуванням урядових установ, тисячами
мітингувальників на вулицях столиці, зокрема й організовано доставлених у
Кишинів людей спортивної статури з провінцій. З’явилися й наметові табори. У
багатьох виникли асоціації з Майданом… Що ж таке сталось у донедавна спокійній
країні? ОСНОВИ
політичної кризи були закладені 24 лютого, коли в Молдові відбулись чергові
парламентські вибори. Їх підсумки виявились дещо несподіваними — більшість
голосів (35 мандатів зі 101) набрала проросійська соціалістична партія, яку
підтримує проросійський президент Ігор Додон. До парламенту потрапили також
демократи (30 депутатських місць) і політичний блок «ACUM» (26 мандатів). Дві
останні партії відомі своїми проєвропейськими позиціями. Здавалося б, їм і
утворювати коаліційну більшість, яка й обере новий уряд. Але спільної
мови європрихильники на знайшли. «Акумівці» не захотіли бруднити себе
співпрацею з демократами, чий уряд обвинувачують у тотальній корупції, а
їхнього лідера олігарха Влада Плахотнюка — у різного роду махінаціях і
розкраданні мільярдних сум. Ну, а із соціалістами не схотіли об’єднуватися з
ідеологічних міркувань. Тим часом
тримісячний термін, протягом якого мала бути створена нова коаліція і
призначений новий уряд, добігав кінця. Про що в останній момент нагадав
Конституційний суд Молдови. Минулої
суботи, 8 червня, в парламенті Молдови повідомили про створення тимчасової
коаліції у складі депутатів із проросійської фракції Партії соціалістів і
проєвропейськи налаштованого політичного блоку «ACUM». Під угодою підписалися
60 депутатів із загальної кількості 101. Таким чином, правляча Демократична
партія, з діяльністю якої пов’язують численні корупційні скандали, виявилася
«не при ділах». Коаліціянти ж на своєму засіданні обрали спікера парламенту —
голову Партії соціалістів Зінаїду Гречаний, а також затвердили новий склад
уряду на чолі з представницею «ACUM» Майєю Санду. Втім,
Конституційний суд Молдови визнав усі рішення, ухвалені нинішнім складом
парламенту, неконституційними, в тому числі призначення спікера і
прем’єр-міністра. У неділю, 9
червня, Конституційний суд тимчасово відсторонив від посади президента країни
Ігоря Додона за його відмову розпустити парламент і призначити дострокові
вибори. Замість проросійськи налаштованого глави держави КС призначив
тимчасовим виконувачем його обов’язків заступника голови Демократичної партії
чинного прем’єр-міністра Павла Філіпа, який своєю чергою підписав указ про
розпуск парламенту і про призначення дострокових виборів на 6 вересня цього
року. Зі свого
боку парламент Молдови визнав незаконними всі рішення Конституційного суду і
оголосив поза законом уряд Філіпа і Демпартію. З обох сторін — від коаліції та
демпартії — пролунали звинувачення опонентів в узурпації влади. Відтак у країні
виникло двовладдя, а на вулицях з’явилися наметові табори й рішуче налаштовані
активісти. Розуміючи
всю небезпеку ситуації, відреагували іноземні політики. Свою підтримку новоутвореній
владі висловили країни Євросоюзу і США. Як не дивно, до них приєдналась і
Росія. Втім, не так уже й дивно з огляду на проросійську позицію Партії
соціалістів і президента Додона, та ще й з огляду на звинувачення у
фінансуванні Кремлем (близько 700 тис. доларів щомісячно) соцпартії. Зрозуміло,
що розвиток подій у сусідній Молдові не може не позначитись на ситуації в
Україні. Адже йдеться про те, яким курсом піде ця країна і кого матимемо на
південно-західному кордоні — союзника або опонента, та ще й під упливом Росії.
Остання тримає військовий контингент у самопроголошеній і на сьогодні ніким не
визнаній Придністровській Молдавській республіці. За російським сценарієм,
розробленим ще у 2003 році заступником глави адміністрації президента РФ
Дмитром Козаком за дорученням В. Путіна, Придністров’я мало на правах федерації
увійти до складу Республіки Молдова й таким чином легітимізуватися на
міжнародному рівні. Міністр
закордонних справ України Павло Клімкін з приводу нинішньої ситуації зазначив:
«Нам реально небайдуже, що відбувається у сусідній Молдові. Ми це дуже пильно
моніторимо. Непокоїть, що сьогодні постійно збільшується ймовірність та
відповідні ризики «добрих послуг» з боку зовнішніх гравців. На жаль, більше
посередництва — менше суб’єктності». Про останнє — суб’єктність — главі МЗС
України, мабуть, добре відомо з особистого досвіду... П. Клімкін,
зокрема, наголосив, що Україні потрібна європейська демократична Молдова, і
зовсім не підходить «перспектива нового російського плацдарму, який
створюватиме загрозу для українського півдня». У РНБО
України у зв’язку з політичною кризою в Молдові провели розширену нараду, на
якій «проаналізували можливі загрози безпековій ситуації в регіоні, визначили
завдання з відстежування ситуації та можливі заходи реагування у випадку її
загострення». Проте
йдеться не тільки про військову загрозу, а й, скажімо так,
політико-ідеологічну. Заступник голови правління Ради зовнішньої політики
«Українська призма» Сергій Герасимчук нагадав: свого часу Ігор Додон заявляв,
що модель, яка буде апробована у Придністров’ї (його входження до Молдови на
правах федерації), з часом може бути використана для України. Мається на увазі
Донбас, який Росія з 2014-го намагається повернути нам як суб’єкт федерації,
котрий матиме своєрідне право вето при розробці й провадженні внутрішньої і
зовнішньої політики України. Це ще раз
свідчить, що імперські амбіції північної сусідки нікуди не ділися, й вона
надалі втручатиметься у події в країнах, які вважає зоною свого впливу і своїх
інтересів. Так, хвороба під назвою «імперськість» лікується, але, як бачимо, не
відразу, а з часом. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Будуть, але коли Читати11 ЧЕРВНЯ Конституційний суд України почав
розглядати у формі усного провадження справу за конституційним поданням 62
народних депутатів щодо відповідності Конституції Указу Президента «Про дострокове
припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових
виборів» на 21 липня. Якщо КС визнає його неконституційним, то парламентські вибори
мають відбутися за планом — у жовтні. Експерти Громадянської мережі ОПОРА
вважають, що підстави для цього є. Однак потрібно, щоб невідповідними
Конституції виявилися відразу два пункти указу — про розпуск парламенту і
власне про призначення дострокових виборів на 21 липня. Ну і щоб рішення було
винесено до кінця цього місяця.
Нова мітла по-новому мете ЧитатиНАЙПЕРШЕ, за що взявся В. Зеленський, — це
кадри. Заміни тривають. Внесено до Верховної Ради подання на звільнення
генпрокурора Ю. Луценка (аргументація — не має профільної освіти та досвіду
роботи; водночас призначити товариша дитинства І. Баканова першим заступником
глави СБУ подібні фактори не завадили). Буде замінено голів ОДА, поки що
звільнено 15. Активно здійснюється «ротація» в СБУ.
Виявляється, пожартував... ЧитатиДУЖЕ багато громадян були невдоволені
тарифами на компослуги, цифри в платіжках критикував і В. Зеленський, тоді ще
кандидат у президенти, на цьому «конику» і здобувши лідерство в перегонах.
«Зеленський жартував про тарифи, що вони високі. Зеленський жартував про
«Роттердам+», що це несправедливо, що це корупційна формула. Але прямих
обіцянок він не давав. Звичайно, люди десь у напівнатяках хочуть бачити те, що
вони хочуть бачити», — таку відповідь почули щодо перспективи зниження вартості
комірного від представника Президента України в уряді А. Геруса. Щоправда, по
гарячих слідах він свою заяву спростував — мовляв, це просто «невдала фраза».
Хоча більше схоже на правду, яка випадково зірвалася з язика... Перефразовуючи
приказку: бійтесь своїх жартів, а ще більше — власної фантазії.
...А уряд — ні ЧитатиКАБМІН підкоригував формулу розрахунку
вартості газу, який НАК «Нафтогаз України» продає населенню і теплокомуненерго.
Вона повинна відповідати мінімальному кількох значень. Застосувавши її, уряд
зобов’язав «Нафтогаз» продавати блакитне паливо населенню за найнижчою з
можливих ціною.
Тепер у президента ЧитатиГОЛОВА ВР А. Парубій підписав закон про
тимчасові слідчі комісії, в якому передбачені положення щодо запровадження
процедури імпічменту президента. Тепер документ очікує підпису В. Зеленського.
Та чи дочекається?..
Ходить-бродить привид референдуму ЧитатиБАГАТОСТРАЖДАЛЬНА
Конституція, яку коригують усі, хто приходить до влади, ризикує знову зазнати
втручання. Представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук певен, що
її треба змінювати, а конституційну комісію відновити. «Чи буде вона змінена в
якійсь частині чи ж у цілому, можливо, на референдумі — все це питання
дискусії», — заявив він. При цьому додав: не виключено запровадження
двопалатного парламенту. Нагадаємо, такі ідеї вже виникали, але були відкинуті
як безпідставні в унітарній країні. Деякі експерти побоюються, що це перший
крок до федералізації, а відтак і припинення існування України як держави.
Планують не визнавати Читати20-21
ЧЕРВНЯ відбудеться саміт ЄС, на
якому, за даними брюссельського кореспондента «Радіо Свобода» Рікарда Джозвяка,
збираються ухвалити рішення про невизнання паспортів, які Росія незаконно видає
громадянам України (жителям ОРДЛО за спрощеним порядком). Крім того, глави
урядів та держав ЄС мають закликати Москву звільнити утримуваних 24 українських
моряків, захоплених біля Керченської протоки.
За дірки в «стіні» — під суд ЧитатиТРЬОМ посадовим особам
Держприкордонслужби, трьом директорам фірм-підрядників та двом посередникам,
які здійснювали будівництво «Європейського валу» («стіна А. Яценюка»), висунуто
підозру за фактом розтрати держкоштів. Спеціалізована антикорупційна
прокуратура вже скерувала обвинувальний акт у суд. Слідство встановило, що
вказані особи спричинили збитки державі на загальну суму 16 688 496,31 грн.
Підлатали ями ЧитатиЯК НЕ ХОТІЛИ наші дорожники відмовитися
від «ямкового» латання автошляхів, не вийшло: капітальний ремонт — річ довга, а
їздити треба щодня. Та й обсяги пошкоджень вражають: понад 6,5 млн кв. м на 21
тис. км доріг… За даними очільника «Укравтодору» С. Новака, виконано 50% плану
з підлатування асфальту. Ями закрили на трьох мільйонах квадратних метрів
українських шляхів. Нинішнього року на експлуатаційне утримання доріг із
бюджету було виділено 6,1 млрд грн. Однак на автошляхи територіального значення
грошей не вистачає. Як бачимо, хронічно.
Забруднення не виявлено ЧитатиУ ПОПЕРЕДНЬОМУ номері «Сільські вісті»
писали про аварію, що спричинила витік хімікатів у річку Рось, яка живить водою
багато населених пунктів. На щастя, наявність у воді небезпечного інсектициду
не підтвердилася. У Білій Церкві на Київщині та Умані на Черкащині було
відновлено водопостачання.
|