• Влада і преса

Борються за право бути

Підготувала
Маргарита СИТНИК.

Газета «Запорізька правда» — бренд області, знане й шановане видання, яке нинішнього року відзначило 102-річчя. При цьому це єдине (!) україномовне видання в колись козацькому, а нині шалено зросійщеному краї. Однак сьогодні газета вимушена боротися не тільки за свою незалежність, а й за існування — з обласною радою.

ТРОХИ передісторії. Кампанія з роздержавлення державних та комунальних ЗМІ розпочалася 2016 року. Реформа передбачала вихід держави та місцевих органів влади зі складу засновників ЗМІ і перетворення їх на суб’єкти господарювання.

— Коли почався процес роздержавлення, ми разом із читачами та міськими активістами відчули потребу створити громадську організацію, адже розуміли, що реформуватися легко й без проблем не вийде, — розповіла в. о. головного редактора «Запорізької правди» Наталія Зворигіна.

Побоювання підтвердилися — на жаль, погляди громади і журналістів не поділяли співзасновники комунального ЗМІ. Обласна рада не захотіла передавати права трудовому колективу. Торік у травні на сесію було винесено питання про роздержавлення, і для ухвалення позитивного рішення не вистачило лише двох голосів.

— Річ у тому, що один з обласних депутатів вирішив прибрати газету до своїх рук, а коли наразився на серйозний спротив, почав просто нищити видання, — пояснила пані Наталія.

Через дії обласної ради газета втратила свідоцтво про державну реєстрацію. Утворилася колізія: попри все комунальне підприємство не ліквідоване, працівників не звільнили, проте здійснювати видання газети через відсутність ліцензії неможливо. Люди ходять на роботу, заробітну плату їм нараховують, але немає чим розрахуватися. Крім того, через несплату за комунальні послуги редакцію від’єднали від електропостачання.

Подібну ситуацію пережили колеги з Херсонщини, видання «Каховська зоря». Вони змогли вийти із ситуації — придбали генератори. Але все впирається в гроші. Працівники «Запорізької правди» збираються в редакції двічі на тиждень на дві години. А коли їх немає, у редакції нишпорять невідомі: нещодавно працівники «ЗП» виявили, що пограбовано архівне приміщення, де, крім усього, зберігалася й техніка. Звернулися з відповідною заявою до правоохоронців, нині ведеться слідство.

Коли почалося протистояння, Наталія Зворигіна організувала круглий стіл, на який запросила депутатів, голів профільних комісій, представників облради, Пенсійного фонду, фіскальної служби. Проте прийшли тільки останні, які роз’яснили, що через невчасну сплату податків підприємство нарощуватиме борги, а працівники лишаються і без зарплати, і без соціального захисту. Юристи ж наголосили: відповідальність за ситуацію несе обласна рада. Вирішили: якщо влада не піде назустріч, виборюватимуть правду в суді.

Так і сталось. Але до служителів Феміди звернулася не газета, а одна з відданих читачок, представниця запорізької громади. Суть позову — захист доступу до інформації: ліквідація «Запорізької правди» містить небезпеки, пов’язані з порушенням права на свободу слова. Суд першої інстанції ухвалив рішення на користь облради, але його було оскаржено. У квітні нинішнього року Апеляційний суд Дніпра ухвалив рішення на користь запорізької громади. Тепер головне — добитися реалізації цієї постанови, бо депутати її ігнорують, своєю чергою подавши касаційну скаргу. Але це, запевняють юристи, не повинно впливати на рішення суду.

— Та раптом станеться найгірше й ми програємо касацію, то звернемося до Верховного суду України, а в крайньому разі — до Європейського суду з прав людини. У нас уже немає іншого вибору — мусимо пройти цей шлях до кінця, — наголосила Наталія Зворигіна.