• З приводу

Люди і зброя

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Трагедія, що сталася нещодавно у Переяславі-Хмельницькому на Київщині, викликала великий резонанс по всій Україні. Нагадаємо: двоє поліцейських напідпитку розважалися тим, що з вогнепальної зброї стріляли по металевих банках і пляшках. Змагалися, хто більше поцілить. А влучили в голову п’ятилітнього хлопченяти, яке бавилось із друзями неподалік. Спершу правоохоронцями була запущена версія, начебто дитина сама впала і забилась головою об асфальт. Лише після розголосу спливла страшна правда.

ВРЯТУВАТИ Кирила Тлявова медикам не вдалося. Хто міг залишитися байдужим до зухвалого злочину «стражів порядку» і, тим паче, спроби приховати його?! Мітинги та пікети, які прокотилися практично всюди, засвідчили також і те, що подібне «довільне» й нахабне поводження зі зброєю не тільки поліцейських, а й загалом багатьох нині «крутих» молодиків терпіти народу вже просто несила?

Адже такі «нещасні випадки» чи їх явні загрози стали вже звичними, повсюдними й систематичними. І ось що суттєво: теперішня українська реформована поліція цим геть не переймається. Вона тільки спостерігає за розгулом і часто-густо підозрілою безкарністю негідників, покидьків і бандитів. Українцям стало страшно жити, оскільки ризик наразитися на кулю буквально за першим же рогом на вулиці чи у велелюдному громадському місці чатує фактично на кожного. Згадаймо: наступного після трагедії у Переяславі-Хмельницькому дня у Дніпрі, на одному з його центральних проспектів, із балкона десятого поверху затіяла стрілянину з мисливської рушниці добряче підпила подружня пара. А під балконом, уявіть собі, також дитячий майданчик, на якому в тіні високих дерев якраз сховалося чимало дітвори…

І, мабуть, 46-річному чоловіку та на десять років молодшій за нього дружині ця «забава» зійшла б із рук, та хтось із перехожих зафіксував інцидент на відео і забив тривогу. Але й тут не обійшлося без «прикрої неприємності». Одне діло, що прибулий на виклик патрульний наряд дійсно виявив стрільців у глибокому алкогольному сп’янінні. І зовсім інше — що один із них, а саме чоловік, ще й виявився в минулому… прокурорським працівником. Отож людиною, якій «усе можна»!

Але хіба лише правоохоронці дозволяють собі свавільно поводитися зі зброєю? «Безневинно», як вони самі вважають. Напередодні у тому ж Дніпрі біля популярного торговельно-розважального центру, коли там відбувалися масові заходи, двоє явно «веселих» молодиків заходилися — ви не повірите! — стріляти фактично по перехожих. Мало не демонструючи, що це передбачено програмою свята. Потім виправдовувалися, буцімто цілилися виключно в горобців, але людям, яких вони перелякали не на жарт, хіба від цього було легше? Куля ж розумом не наділена, зрикошетити може куди завгодно... Одначе стократ страшніше, коли розумом обділені ті, хто стріляє.

Не минуло й кількох днів, як у цьому ж обласному центрі навіть не стрілянину, а цілий бій затіяли біля однієї офісної будівлі чотири десятки (!) чоловік. Серед білого дня і неподалік зупинки міського транспорту. Молодики спортивної статури з пістолетів та автоматів стріляли на вулиці, що кишіла народом. За даними поліції, таким чином вони начебто з’ясовували, хто у тому домі хазяїн: на власність претендували кілька осіб, а суд ніяк не міг у цей конфлікт внести ясність. Тільки дивом та щастям можна вважати, що ніхто зі сторонніх не постраждав. Проте чому люди мають бути заручниками чиїхось з’ясувань стосунків чи небезпечних протизаконних «розваг»? І де гарантія, що завтра або післязавтра, чи й сьогодні подібне ще десь не повториться? Щойно ж бо повідомили, що Дніпром спокійно ходив чолов’яга з бойовими гранатами у сумці. Коли його зовсім випадково затримали, він навіть обурювавсь і не міг ніяк зрозуміти, в чому його провина. Що в цьому, допитувався, надзвичайного і кримінального? Це якби одну чи дві гранати кинув комусь під ноги, тоді інша річ…

А ще в нас, на Дніпропетровщині, також не обійшлося без пострілу в голову дитини. Сталося це в місті Вільногірськ. Там батько двох синів придбав травматичний пістолет і тримав його на виду. Настав момент, коли зброя, яка неналежним чином зберігалася, дала про себе знати: діти влаштували «дуель», і старший, 14-річний, гумовою кулею вистрелив у молодшого, 8-річного. Поцілив братові просто в ніс. Бідолашну дитину доставили в лікарню і прооперували. На час підготовки цього матеріалу до друку хлопчик перебував уже, на щастя, у стані середньої тяжкості. Подробиці інциденту: він трапився тоді, коли батьки перебували вдома, а пістолет виявився незареєстрованим. Порушено відразу два кримінальних провадження: за фактами заподіяння умисного тілесного ушкодження і незаконного зберігання зброї.

Як на мене, подібні історії змушують замислитись, зокрема щодо пропозицій легалізувати короткоствольну нарізну зброю. Адже, справді, є багато прихильників цієї ідеї. Стверджують, начебто це значно допоможе народу в самозахисті від бандитів, рейдерів, злодіїв і так далі. Але чи не зарано легалізувати смертоносне знаряддя нашого вкрай далекого від здорового глузду суспільства? Суспільства, для якого навіть «стражі правопорядку» становлять таку ж фактично загрозу, як і бандити… Щодо цього є великий сумнів.