• Про це говорять

Невакцинований? До дитсадка зась

Олеся ВИШІНСЬКА.

Верховний суд України своїм рішенням підтвердив, що вакцинація неповнолітніх є обов’язковою, а невакцинованим дітям не можна відвідувати дитсадки і школи.

У ПОСТАНОВІ ВСУ сказано: «Держава має забезпечити дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. Коли індивідуальний інтерес протиставляється інтересу суспільства, загальне благо на безпеку та охорону здоров’я має перевагу». Судді зазначили, що батьки можуть обирати форму навчання дитини, але держава встановлює певні правила реалізації такого права. Щоби враховувались не лише права окремо узятої дитини на освіту, а й гарантувалися здоров’я і безпека всіх дітей у колективі.

Це рішення — остаточне і не підлягає оскарженню, оскільки Верховний суд є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

Уже три роки через масовий так званий антивакцинний агітаційний рух у судах різних інстанцій періодично розглядаються скарги батьків нещеплених дітей на те, що їхнім нащадкам відмовляють у регулярному відвідуванні освітнього закладу. Вищезгаданий судовий прецедент стався на Хмельниччині. У вересні 2016 року син позивачки був прийнятий у дитячий садок без обов’язкового щеплення проти дифтерії, кашлюка та правця, яке роблять у віці 18 місяців. Тоді проблем не виникло, бо в області не було вакцини. Так склалося, що протягом жовтня 2016-го — червня 2017 року дитина не відвідувала дошкільного закладу, а коли мама вирішила повернути його в садок, їй відмовили в прийомі. Однак робити щеплення синові жінка не стала, пославшись на недовіру до якості вакцини, натомість пішла в суд. Славутський міськрайонний суд зобов’язав дитячий садок не перешкоджати дитині в здобутті дошкільної освіти. Проте заклад оскаржив цю ухвалу в обласному апеляційному суді й зрештою справу виграв. Мама подала апеляцію…

І от нині Верховний суд визнав дії дитсадка правомірними: індивідуальний інтерес людини (а саме відмову від щеплень) не можна ставити вище загального інтересу суспільства. Крім того, Верховний суд не почув від позивачки переконливих аргументів, чому якості вакцин не можна довіряти.

Ця ухвала вкрай важлива для розуміння норм закону «Про захист населення від інфекційних хвороб». Зокрема, його стаття 15-та дозволяє відвідувати державні заклади освіти лише тим дітям, які одержали щеплення згідно із затвердженим МОЗ Календарем обов’язкових профілактичних щеплень (від правця, дифтерії, кашлюка, кору та ін.), або якщо у них є медичні протипоказання до вакцинації. Безумовно, суди по всій Україні враховуватимуть це рішення у своїй практиці.

Варто нагадати, що вакцинація є питанням національної безпеки. Тільки щеплення може захистити від смертельно небезпечних хвороб, які останніми роками ширяться Україною. Так званий колективний імунітет, коли від певної хвороби вакциновано щонайменше 95% населення, створює своєрідний щит: захищає людей, які не можуть вакцинуватись із медичних причин, зупиняє поширення вірусів і спалахи недуги. Через відсутність колективного імунітету, недовіру до вакцинації нині маємо масштабний спалах кору: від його початку, з літа 2017 року, занедужали понад 100 тис. чоловік, 38 з яких померли.

Тож навряд чи виважено діють батьки (самі собі лікарі, так би мовити), які навмисне відмовляються від щеплень своїх дітей. Здебільш вони, наслухавшись і начитавшись у ЗМІ різних «антивакцинних» історій, наражають своїх дітей на ще більшу небезпеку. Бо страшно навіть уявити, як розвивалося б людство, якби не було винайдено щеплення. Епідемії колись викошували населення цілих континентів, у деяких країнах Африки через відсутність вакцин рівень дитячої смертності досі надзвичайно високий. Батьки моляться на волонтерів, які доставляють рятівні препарати для щеплення.

До речі, у багатьох країнах Європи передбачена відповідальність за відмову від вакцинації. Наприклад, в Італії дитину не приймуть до жодного дитсадка (будь-якої форми власності). А от батьків дітей до 16 років за пропущене щеплення штрафують на суму близько 500 євро. Такі жорсткі правила в Італії запровадили через зростання кількості хворих на кір та правець.