П’ятниця, 14 червня 2019 року № 47 (19694)
http://silskivisti.kiev.ua/19694/print.php?n=42568

  • Проблема

Споживач має право знати

Олена БЕГМА.

Ліки, що пригнічують мікроорганізми, рятують чимало людських життів. Утім, за даними ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), близько 80% усіх вироблених у світі антибіотиків іде на потреби продовольчого тваринництва. Головним чином їх застосовують для стимулювання росту, а також для профілактики інфекцій і безпосередньо лікування тварин. Чим ми ризикуємо, постійно споживаючи таке м’ясо?

В УКРАЇНІ немає офіційної статистики, скільки саме антибіотиків використовується у тваринництві. Проте оприлюднені експертами галузі неофіційні дані свідчать про те, що цими хімічними речовинами, здатними вбивати-пригнічувати бактерії, сьогодні тією чи іншою мірою нашпиговані як мінімум 80% молочних продуктів. Робиться це для того, щоб вони довше не прокисали та не псувалися. Також сьогодні Україна в лідерах із застосування антибіотиків як стимуляторів росту свійської птиці, свиней, великої рогатої худоби, ставкової риби. «Підгодовують» ними і курей-несучок, і молочних корів — для профілактики захворювань…

Купуючи таку продукцію до столу, споживач далеко не завжди має достовірну інформацію про її вміст. Через відсутність належного контролю на споживчому ринку виробники харчів нерідко просто «забувають» вказувати справжній «рецепт» свого виробництва, надто такий інгредієнт, як антибіотики. Медики наголошують, що головною загрозою для здоров’я людини є навіть не антибіотики у м’ясі (зазвичай вони природним шляхом виводяться з організму тварини), а резистентні (стійкі) до них бактерії, наявні в ньому.

Іще 2006 року Європейський Союз законодавчо обмежив використання антибіотичних стимуляторів росту птиці та переглянув стратегію підбору антибіотиків і хімпрепаратів для вирощування тварин на фермах АПК. І хоч там цей закон упроваджувався, сказати б, зі скрипом, бо це позначилося на собівартості кінцевої продукції (читай — урізало прибутки фермерів), та все ж він дав очікуваний результат. Так, у молочному виробництві Данії застосування антибіотиків впало на понад 50%. Водночас стали значно менше використовувати протимікробних препаратів при вирощуванні худоби німецькі, іспанські, французькі, італійські фермери...

На жаль, у нас немає таких законів, які б захистили рядових споживачів від несприятливих наслідків для людського здоров’я у зв’язку зі стійкістю мікроорганізмів, що є результатом застосування антибіотиків у тваринництві. Зокрема від інфекцій, яких можна було б уникнути, збільшення випадків невдалого лікування (а в деяких випадках навіть смерті) і загострення інфекцій. Більше того, вітчизняне продовольче тваринництво продовжує нарощувати обсяги антибіотиків у кормах.

До речі, Міністерство охорони здоров’я, вочевидь, нарешті взялося за розв’язання болючої для суспільства проблеми. У відомстві заявили, що протягом найближчих років буде зроблено кілька кроків для встановлення надійного контролю за раціональним використанням протимікробних препаратів.

Насамперед ідеться про посилення законодавчого ревізування рецептурного відпуску антибіотиків в аптеках, а також обмеження застосування протимікробних препаратів як стимуляторів росту в тваринництві, птахівництві та рослинництві. Зокрема, в. о. міністра Уляна Супрун вважає, що «за продаж антибіотика без рецепта потрібно ввести кримінальну відповідальність. Бо штрафи аптекарів не лякають — прибутки вагоміші». І хоч у соціальних мережах із цього приводу вже здійнялася інформаційна хвиля на захист права громадян лікуватися антибіотиками, відповідальні лікарі все ж підтримали цю ініціативу. Адже мова саме про безконтрольність застосування антибіотиків, а відтак — згубний їх уплив на здоров’я людей.