Березка польова

У ПОРУ прополювання та підгортання городніх культур чи не найклопотніше боротися з березкою польовою (в’юн, повитиця). Поглинаючи з ґрунту поживні речовини і вологу, березка безпосередньо конкурує з культурними рослинами, стримуючи, таким чином, їхній розвиток.

Крім того, березка польова належить до різновиду бур’янів, які обплітають рослини, спричиняючи вилягання зернових культур і не тільки, що ускладнює їх збирання і призводить до значних втрат урожаю.

Ця багаторічна трав’яниста рослина має довге в’юнке стебло і повзуче розгалужене кореневище.

Довжина стебла у березки може сягати трьох(!) метрів, але зазвичай не перевищує півтора. Корінь дуже потужний. Основна частина горизонтальних коренів розміщується на глибині близько 30-40 см і може поширюватися в довжину до трьох метрів. При цьому центральні кореневі паростки бур’яну здатні заглиблюватися на відстань від 3 до 9 метрів (за деякими даними — до 12).

Безумовно, ця властивість дає змогу рослині, навіть перебуваючи в умовах сильної посухи, живитися водою із глибинних горизонтів, куди не здатна дотягнутися жодна культурна рослина.

Розмножується бур’ян як насінням, так і кореневищем. Березка польова надзвичайно родюча: одна рослина протягом періоду вегетації здатна продукувати близько 10 000 насінин. При цьому насіння зберігає життєздатність до 50(!) років.

Потрапляючи в організм тварин разом із травою, насінини березки поширюються, захоплюючи все нові території.

Якщо повністю зрізати і прибрати верхню частину бур’яну, його коріння залишається в ґрунті і продовжує розвиток. Навіть відрізки завдовжки близько 1-2 см, перебуваючи у вологому ґрунті, здатні формувати нові пагони.

З цієї причини з березкою дуже важко боротися. Дуже ефективний спосіб розмноження дозволяє рослині уникати згубного впливу навіть найпотужніших гербіцидів.

Основним і найефективнішим способом боротьби з цим бур’яном є своєчасне лущення стерні й суворе дотримання правил сівозміни.

Лущення зазвичай проводять у три етапи: перше на глибину від 10 до 12 см; друге завглибшки від 15 до 20 см; третє на глибину від 25 до 30 см.

Своєчасне і поетапне лущення з допомогою плоскорізів або культиваторів не дає змоги кореневій системі березки приживатись і адаптуватися.

Ще одним дієвим способом боротьби з бур’яном є глибока зяблева оранка.

Але це — у свій час і, звісно, коли є змога. Пересічний городник має у своєму розпорядженні руки і сапку (або вила). Вчасно здійснене і повторюване прополювання, з ретельним вибиранням решток кореневої системи повитиці, дасть ефект. Можуть допомогти і шмати темного укривного матеріалу. Їх слід розкласти в місцях, де росте березка, і від браку сонячного світла пагони швидко загинуть, залишиться тільки вибрати коріння.

Ще один прийом — внесення попелу, який знижує кислотність ґрунту. Оскільки в’юн любить кислі ґрунти, то незабаром виведеться.

У боротьбі з березкою може допомогти й посів сидератів — гірчиці, конюшини, ріпаку. Вони будуть виконувати функцію захисного бар’єру — перешкоджатимуть проростанню бур’яну.

Ефективний метод — мульчування (суцільне) городу органічними матеріалами: тирсою, трісками або соломою. Необхідно покрити ґрунт товстим шаром і залишити мульчу приблизно на рік. Після цього глибоко перекопати і постаратися вибрати рештки корінців.

Проблема застосування хімікатів полягає в тому, що досі не існує універсального препарату, який би одночасно був безпечним для більшості культур, і при цьому давав ефект у боротьбі з березкою.

Слід також зазначити, що більша частина гербіцидів впливає виключно на надземну частину рослин, при цьому їх коренева система не знищується, і з настанням наступного сезону коріння, що благополучно перезимувало, починає формувати нові пагони.

З цієї причини фахівці віддають перевагу найінтенсивнішим препаратам, які здатні впливати в тому числі й на кореневу систему бур’яну, пригнічують її. До таких, наприклад, належить гербіцид «Старане Преміум».