Дослівно

Ірина Бекешкіна, соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

Зеленський уперше в історії країни став абсолютним лідером і на заході, й на сході України, народ довірив йому і законодавчу, і виконавчу владу. З одного боку, це відкриває перед новим президентом величезні можливості, з іншого — і очікування до нього вищі.

Як на мене, українці ніяк не можуть подорослішати. Вони постійно, як у старій пісні, чекають, що «прилетить раптом чарівник у блакитному вертольоті й безкоштовно покаже кіно». Звісно, кампанією Зеленського займалися талановиті люди. Коли відразу після другого туру його популярність почала потроху падати, він картинно «розібрався» з кількома дрібними чиновниками, почав вирішувати питання людей, і це миттєво підняло йому рейтинг. Але я не думаю, що цього достатньо і вистачить надовго. Адже навіть найромантичніші українці звикли думати кишенею, у якій — пакет конкретних очікувань: що нарешті влада чинитиме розправу над корумпованими чиновниками, що будуть якісь рішення стосовно війни. Ще один виклик стосується соціальних проблем — зарплат, пенсій, медичного обслуговування. А восени, ближче до зими, прийдуть перші платіжки за газ… Люди очікують, що настане поліпшення, але швидко йому настати, на жаль, нізвідки.