• Людина та її справа

Медова пора

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

КОЛИ Богдан Пелех (на фото) покалічив ноги, про роботу колійного обхідника, яким на Львівській залізниці пропрацював десяток літ, довелося забути. Що ж робити — інвалідові в гірському селі, чухав потилицю мало не в розпачі. А тут якраз товариш з Ужгорода привіз до нього свою пасіку на літо. Ужоцький перевал — різнотрав’я, для бджоли — рай. І тут господарю сяйнула думка — розвести й собі бджіл і годувати сім’ю медом, а при добрій організації справи ще якийсь виторг мати. Так розжився у приятеля вуликом-лежаком на дві бджолосім’ї і з головою поринув у непросту царину пасічництва…

Відтоді минуло літ із 20. Пасіка Богдана Пелеха зросла теж удвадцятеро — до двох десятків вуликів. Хатинки для своїх медових мешканців, окрім першої, майстрував сам. З прицілом на гірську специфіку, адже зими тут суворі. Зате мед запашний…

Сянки на межі двох областей — Львівської і Закарпатської — розташовані, а небавом медові місяці для пасічників настають: фестивалі, ярмарки, виставки… Куди поїде зі своїми сонячними дарами Богдан Пелех? Найближче йому до Розлуча, звісно, в його ж, Турківському, районі. Там свято меду заплановане на другу декаду серпня. А у вересні — Ужгород та Мукачево матимуть традиційні фестивалі закарпатського меду. Махне на електричку напрямку Сянки — Ужгород чи Сянки — Мукачево та й за якихось дві години вже на святі!