Ми українці!

Олена ОЛІЙНИК.

смт Новотроїцьке, Херсонщина.

Напівтонів у цьому не існує:

ти любиш Україну? Так чи ні?

Вона з безжальним ворогом воює.

За кого ж ти в гібридній цій війні?

Не говори про «марні сподівання»,

що «все потрібно зважити як слід»…

Голодомори, Крути і вигнання…

Та скільки нам іще потрібно бід,

аби зізнатися собі й своїм нащадкам:

убивця поруч всі оці роки!

У нашого сусіда — мертва хватка,

тримає нас за горло вже віки.

І справжніх патріотів — до в’язниці,

сміливих та нескорених — на смерть.

Міста на сході, села і станиці

наразі «гради» спалюють ущерть.

Ми ж запопадливо чомусь в розмові

на їхню мову переходим враз.

На заробітки їдем «до Московії»,

хоч там відверто зневажають нас.

Цей комплекс меншовартості —

нищівний,

неначе другосортності тавро.

Але ж ми громадяни України!

Тисячоліття нам шумить Дніпро!

Над ним рука Хрестителя

простерта,

наш рід давно уславлений в віках!

…Вони свята святкують

в гімнастерках,

а ми — у вишиванках і стрічках.