Що потрібно передбачити бджоляреві

ПІСЛЯ останнього взятку (з соняшнику, ефіроолійних культур) у бджоляра настає новий сезон — осінній. До настання холодів у бджолосім’ї необхідно виявити наявність матки та її плідність; кількість і якість кормових запасів; наявність розплоду в гнізді.

Матку слід шукати на стільниках зі свіжим засівом. Якість матки визначають за зовнішніми ознаками: її маса має бути великою, без дефектів на тілі, бджолосім’я повинна мати велику кількість компактного розплоду і багато бджіл.

Кількість кормових запасів оцінюють, судячи з наявності меду і перги на рамках. Досвідченому пасічнику легко це зробити «на око»: опечатана на 2/3 рамка лежака містить близько 4 кг меду, а в багатокорпусних вуликах — близько 3 кг. Якість меду (наявність падевого, кристалізація) визначається шляхом лабораторних аналізів і спостережень. Про ймовірність кристалізації меду під час зимівлі можна говорити й за джерелами взятків наприкінці літа.

Зимівля бджіл мине успішно, якщо в сім’ї є велика кількість молодих бджіл, виведених у серпні та вересні. Важливо, щоб ці бджоли, які не брали участі в накопиченні й переробці кормових запасів, перед зимівлею добре обліталися.

Незалежно від розмірів пасіки з осені необхідно передбачити створення нуклеусів із запасними матками. До кожної основної сім’ї можна прилаштувати на зиму маленький відводок із запасною маткою. Для цього на початку вересня вулик-лежак ділять на дві частини глухою перегородкою: в одній розміщують основну сім’ю на 7-8 рамок, а поруч — нуклеус на 3-4 рамки.

У багатокорпусному вулику один з корпусів поділяють діафрагмою на 4-5 рамок для нуклеуса із запасною маткою. Його встановлюють зверху над сильною сім’єю та ізолюють розділовими ґратами. Після того як бджоляр вилучив з вуликів товарну частину меду, треба підготувати бджіл до зимівлі, аби вони наростили по можливості більшу масу молодих повноцінних комах і забезпечили гнізда необхідними запасами кормів.

Насамперед треба звернути увагу на якість матки. Восени їхня робота різко вповільнюється, хоча деякі продовжують відкладати яйця до початку холодів. Але помітна різниця в інтенсивності яйцекладки. Ідеальна та матка, яка інтенсивно працює до третьої декади вересня.

Бджоляреві важливо переконатися, що кожна родина забезпечена резервним запасом меду й пилку. 25-28 кілограмів меду вистачить сім’ї аж до першого весняного медозбору. Пилку нормальній родині потрібно дві повні рамки.

Зібраний бджолами мед може бути різної якості. Найкраще комахи зимують зі світлим медом. Темний же, наприклад із гречки, містить більше залишків, що не перетравлюються. В умовах тривалої зимівлі ця обставина призводить до значного осипання бджіл. Особливо шкідливий узимку падевий мед.

Поки тепло, бджілкам віддають маломедні стільники, ставлячи їх у гніздо за діафрагму.

Після головного медозбору наступає момент, коли золотокрилки починають виганяти з родини трутнів. Це відбувається в усіх вуликах, і не помітити цього неможливо. Якщо ж в якомусь вулику трутнів не чіпають, варто звернути на нього особливу увагу. В такій сім’ї спостерігається велике скупчення трутнів у центрі гнізда, відсутні яйця й розплід. Туди ставлять контрольний стільник з молодими личинками, взятий від іншої родини.

Упродовж усієї осені бджоляр має особливо турбуватися про осінній обліт бджіл і використовувати для цього періоди потепління, тому що чим пізніше вони зроблять обліт, тим легше й успішніше перезимують. З цією метою пасічник, очікуючи бджіл з останньої взятки, має розмістити пасіку в місці, добре захищену од вітрів і прямого сонця. Вулики треба поставити льотками на південь.

І насамкінець — слід ужити заходів проти мишей. Завадити доступ гризунам через льоток можна простими загороджувачами із жерсті.