• Лист покликав у дорогу

Злощасна вежа

Микола ЮРЧИШИН.

Вінницька область.

Кілька років тому до садиби жителів села Лука-Барська Барського району Григорія Івановича та Євгенії Павлівни Дячуків завітали монтажники. «А чи не можна у вас на подвір’ї залишити на кілька днів оце залізяччя? — попросили дозволу в господині. — Ми тут неподалік одну споруду будуватимемо…» А за якийсь час у центрі села, поруч обійстя Дячуків, з’явилася вежа мобільного зв’язку ПрАТ «МТС-Україна».

ЗГОДОМ з’ясувалося: споруда була зведена за одноосібним рішенням тодішнього сільського голови Миколи Петровича Нечитайла. Дозволу на її розміщення ні місцеві депутати, ні селяни не давали.

Та й збудована вежа з порушенням санітарних норм і правил захисту населення від упливу електромагнітного випромінювання, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. На відстані від житла — 50 метрів, від приміщень сільської ради, пошти, контори — 5 метрів, школи — 90 метрів, ферми, дитсадка, дороги республіканського значення — 20 метрів. До того ж поставили її, як виявилося, без усяких дозвільних документів. Саме так, аби зменшити власні затрати на будівництво.

«Очевидно, тих, хто споруджував цю вежу, здоров’я людей не турбувало, — звернувся у листі до «Сільських вістей» за дорученням 224 лукобарчан член ініціативної групи Дмитро Андрійович Кушнір. — Вони нехтують правилами захисту населення від упливу електромагнітних хвиль, тим, що на околиці села вже була вежа іншого оператора. Також неподалік населеного пункту функціонує потужний радар, який обслуговує міжнародні авіалінії, проходять дві високовольтні лінії електропередачі. Залишивсь у спадок селу і так званий «воєнний ліс», де свого часу розміщувалися ракети 1-го покоління. Все це негативно позначається на здоров’ї людей…»

— Куди ми вже протягом цього часу тільки не скаржилися, — розповів при зустрічі Д. А. Кушнір. — Писали до колишнього голови облдержадміністрації Олександра Домбровського, в інші високі інстанції. Приїздили перевірники, давали безліч відповідей, що вежу встановлено без відповідної проєктної документації та пред’явлення дозволу на виконання таких робіт. Крім того, відсутні правовстановувальні документи на використання земельної ділянки. Проте жодних заходів ужито не було. А тим часом оператори мобільного зв’язку переконують, що станція стільникового зв’язку в Луці-Барській безпечна. Але ми спостерігаємо зовсім інше. Багатьох із тих, хто підписував перші листи протесту, вже немає серед живих.

А ось що з цього приводу кореспонденту «СВ» розповіла колишній сімейний лікар села, а сьогодні пенсіонерка Людмила Олександрівна Суар:

— Відколи в Луці-Барській з’явилося те «диво цивілізації», односельці відразу відчули це на власному самопочутті. В селі почастішали випадки захворювань. Люди постійно скаржаться на безпідставні головні болі, серцеві напади, підвищений тиск, ослаблення імунітету. Почастішали онкозахворювання та інші смертельно небезпечні недуги. Траплялося, діти у школі непритомніли. Нині більшість лукобарчан — хворі люди. І якщо не перенесуть цю горе-вежу із низини на пагорби, яких достатньо на окраїнах села, ситуація, певно, лише погіршуватиметься.

Невже увесь цей час чиновники були глухими до людських волань? Виявляється, на початку 2016 року в Барській райдержадміністрації врешті-решт почули вимоги жителів Луки-Барської і організували круглий стіл з участю голови РДА Володимира Саволюка, голови райради Михайла Піддубного, прокурора району Віктора Куцого, голови сільської громади Ірини Мельник, депутата районної ради Зінаїди Вороніної і сільських активістів. Усі дійшли компромісу — станція працюватиме до закінчення терміну оренди землі, тобто до 10 липня 2019 року. Через пару тижнів, 22 січня 2016 року, четверта позачергова сесія сільської ради узаконила цей документ. Було вирішено: за три місяці до закінчення договору оренди землі власників підстанції мобільного зв’язку ПрАТ «МТС-Україна» попередити про розірвання угоди рекомендованим листом. Це рішення донести до жителів територіальної громади на загальних зборах села.

Люди зітхнули з полегшенням. Під рішенням сесії стояв підпис сільського голови Ірини Мельник, якій вони дуже довіряли. Бо саме вона, будучи ще депутатом сільради, найбільше домагалася, пишучи в різні інстанції, аби цю незаконну споруду прибрали, бо шкодить здоров’ю людей.

Але на початку червня нинішнього року Ірину Василівну наче підмінили. На черговій сесії сільради вона вмовила частину депутатів (бо там зібралися далеко не всі) переукласти й надалі договір оренди землі під станцію тепер уже перейменованого мобільного зв’язку — «Водафон».

Ніяк не вплинули на ухвалення такого рішення аргументовані доводи присутніх на сесії голови районної ради Михайла Піддубного та юриста райради Юрія Козловського, які переконували, що таким чином створюється правова колізія, оскільки сільські депутати, не скасувавши свого попереднього рішення, тепер ухвалили прямо протилежне.

— Ми прогнозували і такий сценарій сесії, — зізнаються лукобарчани. — Але дивує інше. Як у наших депутатів-земляків вистачило сміливості піти проти всієї громади села. Вони ж теж живуть у Луці-Барській і шкода від вежі їх не обминає. Ми налаштовані продовжувати далі боротьбу. Якщо треба, підемо до суду.