• Слід на Землі

Трудові династії

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

На фото автора: найбільша трудова династія лісгоспу — родина Теслюків: батько і дідусь Василь Іванович із синами Василем — майстром лісу, Степаном — лісорубом третього розряду, Іваном — майстром лісозаготівель, внуком Василем — лісозвалювальником шостого розряду.

Люди праці завжди мали шану в суспільстві. Що вже казати про трудові династії, які з давніх-давен передавали від батька до сина, доньці від матері відповідальність, професіоналізм. Вони є запорукою стабільності, єдності й успішності будь-якого підприємства. Працівники, поєднані родинними зв’язками, зазвичай ставляться до своїх виробничих обов’язків сумлінніше й відповідальніше — аби гідно тримати сімейну «марку».

НА ЖАЛЬ, у наш час трудові династії стали рідкістю. В умовах розквіту корупції все частіше чуємо хіба що про сімейні клани. Втім, ще залишилися підприємства зі славними родинними традиціями.

Наочним прикладом з огляду на це є Бродівський лісгосп на Львівщині, де трудяться 34 династії. Загалом вони налічують понад 80 працівників, з яких більш як півсотні й нині в строю — заготовляють деревину, вирощують саджанці, поновлюють вирубані лісові площі.

Звісно, кожна має якусь свою родзинку. Так, скажімо, династії Михайла Сірого і Ярослава Степана подолали півстолітній рубіж.

Щодо Михайла Зіновійовича, то він пройшов у лісовій галузі всі щаблі — від робітника до керівника лісгоспу, начальника обласного управління лісового та мисливського господарства. Надзвичайно авторитетний фахівець, він досконало, до нюансів, знає галузь, увесь виробничий лісовий цикл… Залишити після себе кращий ліс, ніж він був до нас, — головне кредо його трудової біографії.

А на долю інженера Ярослава Олексійовича Степана випала честь відбудовувати лісозавод, який нині є гордістю підприємства.

Ніхто не сумнівається, що дуже скоро 100-літній рубіж подолає й династія Теслюків, якій за один рік зараховується п’ять! Саме так, бо разом із майстром Лешнівського лісництва Василем Івановичем Теслюком працює троє його синів та ще й онук Василь — лісорубом!

А у водія автоколони Ярослава Гавришківа у лісгоспі працює донька й двоє внуків.

Лісничий Підкамінського лісництва Олександр Волянюк час від часу може погомоніти з батьком-пенсіонером про теперішні справи в лісі та послухати про те, як то було колись. Григорій Волянюк понад 40 літ віддав лісові. Чувся при здоров’ї і лише після 75 років пішов на заслужений відпочинок… Отже, один одного розуміють із півслова.

Майстрові Берлинського лісництва Ігореві Микитюкові важче. Його батько — лісник Степан Микитюк — відійшов у засвіти. Той самий сум відчуває й Леся Коб’ялковська. Тепер замість матері — Ірини Гузюк — на розсадниках чаклує вона. Так само старанно вирощує сіянці, доглядає за молодим лісом…

Майстром Підкамінського лісництва свого часу працював Михайло Франкович Преснер — понад 40 років. Нині ту саму роботу виконує його син Петро… Династія Преснерів теж чимала. В лісовій галузі працювали Богдан із сином Юрієм, а нині — Володимир та його син Михайло.

Зрозуміло, що на таку кількість лісових династій справляє вплив ландшафтний фактор. Ліс завжди давав місцевим мешканцям робочі місця, а відповідно, й заробітну платню, соціальний захист… Але простежується й зворотний зв’язок: династії — це серйозне й відповідальне ставлення до праці, шанобливе ставлення до професії, до зеленого багатства краю.

Цього року в лісгоспі посаджено 31 гектар лісу, на 919 гектарах проведено контроль за ними. Догляди здійснюються й за молодняком, заготовлено 26 668 кубічних метрів деревини від санітарних вирубувань.

Бродівський лісгосп тісно співпрацює з молоддю. Учні мають змогу брати участь у різних акціях. Так, шкільне учнівське лісництво Бродівської ЗОШ №4 здобуло ІІ місце в конкурсі на найкраще шкільне лісництво області, а Берлинське шкільне лісництво стало третім.