• На прийомі у спеціаліста

Огрядна дитина? Негайно до ендокринолога

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Останнім часом в Україні вельми побільшало дітей із надмірною вагою. За статистичними даними, від ожиріння страждають 16,8 відсотка хлопчиків та 31,3 відсотка дівчаток на тисячу дитячого населення. Дуже часто ця проблема пов’язана із патологією ендокринної системи. Докладніше про цю недугу у розмові з провідним науковим співробітником відділення дитячої ендокринної патології Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України кандидатом медичних наук Т. М. МАЛИНОВСЬКОЮ.

— Тетяно Миколаївно, які найперші ознаки ожиріння у дітей?

— Юнацький гіпоталамічний синдром пубертатного періоду (ЮГСПП) — найчастіша ендокринно-обмінна патологія у підлітків. — Є кілька симптомів розвитку цього захворювання. Перший — ожиріння, надмірна вага. Другий — підвищення артеріального кров’яного тиску. Третій — порушення вуглеводного обміну (рівень цукру в крові підвищений навіть натщесерце). Четвертий — кардіологічні зміни (дизліпідемія, яку виявляють при біохімічному дослідженні крові, та зміни в роботі серця, котрі засвідчує кардіограма). І п’ята ознака — розлад неврологічної системи. Діти швидко набирають вагу і вже у підлітковому віці скаржаться на головний біль (у таких випадках невропатолог проводить електроенцефалограму і виявляє зміни в біострумах мозку), на тілі у них з’являються розтягнення блідо-рожевого чи червоно-бордового кольорів. Тоді зазвичай батьки звертаються до лікарів. Ендокринолог чи педіатр діагностує ЮГСПП, якщо виявляє у таких дітей підвищений артеріальний тиск, а також гормональні зміни. Це так звана нейроендокринна форма. Найчастіше розвивається в ранньому пубертатному періоді на тлі статевого дозрівання (10-15 років).

— Наскільки серйозна ця хвороба?

— Я б сказала, навіть дуже небезпечна. Якщо її виявляють пізно і не вживають відповідних заходів, то в дорослому віці існує великий ризик розвитку гіпертонічної хвороби, атеросклерозу. А найголовніша загроза — порушення вуглеводного обміну, що у майбутньому може призвести до цукрового діабету II типу. Тому проблемою потрібно займатися з 8-10-річного віку. Якщо діти в цьому віці мають надмірну вагу, то батьки неодмінно повинні звернутися до ендокринолога. Лікар призначить обстеження і, в разі потреби, — лікування. Бо в підлітковому віці це вже буде складніше.

Водночас зауважу, що деякі діти народжуються з надмірною вагою і в перші три роки також інтенсивно набирають масу тіла. В цьому разі потрібно, не зволікаючи, звернутися до ендокринолога. Бо є такі ендокринні захворювання, які вже у ранньому віці спричиняють небезпечні ускладнення. Якщо ж недуги як такої нема, а є тільки надмірна вага, тоді потрібно виключити з раціону висококалорійні продукти, особливо ті, що містять багато вуглеводів, але, знов-таки, за рекомендацією і під подальшим наглядом лікаря.

— Як лікувати недугу?

— Якщо гіпоталамічний синдром чітко виражений, то лікування має здійснюватись у стаціонарі. Ми проводимо курс діенцефальної терапії (в домашніх умовах це зробити неможливо). Насамперед необхідно дотримуватись столу №8, коли калорійна їжа призначається всього двічі на тиждень, в решту днів — сувора дієта.

Щоб вага не додавалася чи й навіть знижувалася, необхідні інтенсивні фізичні навантаження. Це і лікувальна фізкультура, і гідромасажі, і електрофорез тощо. Не забуваємо і про водні процедури. Але найголовніше, повторюю, — інтенсивний курс терапії. Вона включає кілька препаратів, що сприяють зниженню артеріального тиску та зникненню смуг розтягнення на животі, стегнах, плечах. Конкретніше лікування призначає дитячий ендокринолог кожному пацієнтові персонально.

— Чи існує профілактика розвитку синдрому?

— Так. Знову наголошу: якщо в ранньому віці діти мають надмірну вагу, батьки повинні серйозно поставитись до цього. Передусім — виключити з раціону легкозасвоювані вуглеводи. Це різні солодощі, які діти дуже люблять, — шоколад, льодяники, борошняні вироби... З каш дозволяються лише гречана та вівсяна. Макаронні вироби і картоплю можна споживати тільки у перших стравах. Таких діток потрібно залучати до активних фізичних вправ. Останнім часом почастішали звернення до нашого Інституту батьків якраз із дітьми 8-10-річного віку. Здебільшого у них уже виражені гормональні зміни, порушений ліпідний (жировий) та вуглеводний обмін. І навіть у такому малому віці — підвищений кров’яний тиск. Але цих пацієнтів можна вилікувати. Мені запам’ятався випадок із восьмирічною Яною Д. з Одеської області. До відділення дівчинка потрапила з третім ступенем ожиріння. У неї були виражені зміни гормонального фону, а також наднирників, вуглеводного обміну. Зазвичай у таких діток виробляється багато інсуліну, а звідси — підвищений апетит і неможливість схуднути. Дитина не може стриматись. Навіть якщо батьки просять не вживати тих чи інших продуктів, вона все одно крадькома їсть те, що їй хочеться. У дівчинки вже був тиск 120х80, не характерний для такого віку (нормальний 100х40 або 50). Після двох курсів діенцефальної терапії і дотримання всіх рекомендацій ендокринологів дитині вдалось відчутно схуднути. Всі показники нормалізувались, апетит знизивсь, і вона практично не відрізнялася від своїх ровесників за зовнішнім виглядом та параметрами. В наш Інститут звертається також чимало дітей підліткового віку — 15-16-річних із вираженими гормональними змінами. Протягом року їм проводять три курси терапії, і вже після другого є позитивний результат: усі показники і вага практично нормалізуються. Але надалі потрібно чітко дотримуватись рекомендацій лікарів, нормалізувати харчову поведінку: їсти невеликими порціями шість разів на день. Їжа має бути некалорійна, щоб знову не порушився обмін речовин. Обов’язковий режим дозованих фізичних навантажень.

— На що ще варто звернути увагу батькам?

— Раніше в школах починаючи з першого класу проводилися профілактичні огляди. Брали загальний аналіз крові й окремо на цукор, загальний аналіз сечі. Коли виявляли якусь хворобу, дитину вчасно лікували. Коли цукор був вище 5,5 мілімоль, то таких негайно направляли до ендокринолога. З особливою увагою ставились до дітей із надмірною вагою. Роз’яснювали їм правильний режим харчування, залучали до розв’язання проблеми батьків. Але згодом усе це пішло шкереберть. Тож дуже на часі відновлення практики профілактичних оглядів у школах. Це сприяло б збереженню здоров’я наших дітей із раннього віку і запобіганню розвитку хвороб у дорослих. Бо що ж маємо нині? Більшість батьків не зважає на розлади у стані дитини — мовляв, переросте. Та, як показує практика, це далеко не так. Крім того, нині діти занадто багато часу проводять за комп’ютером, рідко бувають на свіжому повітрі. Як виростити їх здоровими? Лікарі настійно рекомендують батькам націлювати своїх синів та дочок на заняття спортом, рухливі ігри на вулиці, катання на велосипеді. Найліпше, коли й дорослі сповідують активний спосіб життя, бо, як відомо, діти наслідують їхній приклад.