• Що день прийдешній...

Як зустрічатиме Донбас?

Михайло СЕРДЮК.

Війна, хай і гібридна, висмоктує з країни всі соки, заважає нормальному розвитку економіки, не згадуючи вже про людські жертви. Вважається, що досягти миру ми зможемо не військовим, а політико-дипломатичним шляхом. Цьому, як нам кажуть, сприятиме й так звана «формула Штайнмаєра», в якій ідеться про вибори на окупованій частині Донбасу.

_{Більшість — за Україну}

А ЩО ми знаємо про настрої людей, які хто добровільно, а хто й вимушено живуть по той бік лінії розмежування — в окремих районах Донецької та Луганської областей? Які думки панують серед тамтешніх жителів? За кого в разі досягнення домовленостей вони голосуватимуть на виборах?

Точної відповіді, мабуть, нема ні в кого. Проте певне уявлення про ситуацію можна скласти на основі результатів соціологічних досліджень і свідчень очевидців, які відвідують ОРДЛО або постійно там мешкають. Звісно, про повну науково обґрунтовану, тобто об’єктивну, соціологію говорити не доводиться. Адже на непідконтрольній Україні частині Донбасу панує зовсім не та атмосфера, яка спонукає людей до відвертих відповідей. Однак на основі окремих досліджень і опитувань усе ж таки можна зробити певні висновки.

Одне з таких опитувань засвідчило, що на території так званих народних республік більшість людей, незважаючи на посилену російську пропаганду й агітацію, мають проукраїнську позицію. Принаймні вважають себе громадянами України, а не самопроголошених «державних» новоутворень або ж Російської Федерації. Про це розповів екс-командувач Об’єднаних сил Сергій Наєв.

«На сьогодні на окупованих територіях панують переважно проукраїнські настрої, які, однак, не афішуються через загрозу репресій із боку окупаційної влади. Цього року в Об’єднаних силах було проведено опитування громадян, які прибували з тимчасово окупованих територій через КПВВ (контрольні пункти в’їзду-виїзду), яке показало, що 60% респондентів вважають себе громадянами України, 5 — громадянами «ДНР» чи «ЛНР», іще 3% — громадянами Російської Федерації та СРСР. Решта не змогли визначитись зі своєю громадянською позицією», — зазначив генерал-лейтенант.

Зрозуміло, що постає запитання, наскільки таке опитування можна вважати репрезентативним. С. Наєв наголосив, що його проводили громадські організації, водночас аналогічне дослідження робили спеціальні розвідувальні органи. «Я особисто мав можливість спілкуватися з людьми з непідконтрольних територій на КПВВ «Майорське» і казав їм, що Об’єднані сили принесуть мир на всі українські землі по обидва боки лінії зіткнення. Ніякої агресії або несприйняття з боку людей я не відчував, — запевняє генерал і пояснює: — Річ у тому, що час лікує багато ран, в тому числі й ті, які утворилися внаслідок збройного конфлікту. Люди розуміють, що Російська Федерація не бере їх до себе, люди розуміють, що Україна чекає на них, і іншого виходу, ніж повернутись в лоно України, немає».

Що ж до видачі тамтешнім жителям російських паспортів, то, на думку екс-командувача ООС, Кремль робить це для того, щоб закріпити свій вплив на тимчасово окупованій території. Але більшість громадян, які там мешкають, з осторогою ставляться до такого кроку, розуміючи, що за цим нічого, крім провокацій, не буде, переконаний Наєв.

_{Чепушиліна геть!}

СЛОВА генерала підтверджують свідоцтва людей «із того боку». Вони розповідають, що нинішній керівник «ДНР» Пушилін жодним авторитетом серед пересічних жителів «республіки» не користується. Між собою його називають «МММ-щиком», «Чепушиліним», а також іншими не зовсім цензурними призвіськами. Зрозуміло, що в разі проведення виборів за «главу» так званої народної республіки мало хто проголосує, хіба що ті, які завжди віддають свій голос за представників чинної влади. Втім, «на троні» до проведення виборів він може й не втриматись — уже кілька тижнів у просторах Інтернету ширяться повідомлення про незадоволення діяльністю «глави ДНР» із боку Кремля та навіть його арешт і запроторення до Луб’янки за всі його фінансові та словесні викрутаси.

Люди скаржаться на важкі умови життя, відсутність роботи, а там, де вона є, — вкрай низьку зарплату, на яку можна тільки виживати. Більшість промислових підприємств, які не вивезли до Росії або не порізали на брухт, не функціонують, так само, як не працюють багато вугільних шахт, половина з яких затоплена водою. Катастрофічно не вистачає вчителів та медпрацівників, надто лікарів вузької спеціалізації. Молодь чи не масово виїжджає за межі «народних республік» на навчання у вишах або у пошуках роботи — хто в Україну, хто до РФ та навіть Польщі.

Довгий час тамтешня пропаганда вихвалялася низькими тарифами на послуги ЖКГ, які кілька років були заморожені. Це був чи не єдиний козир, який у своїй антиукраїнській пропаганді використовувала місцева колабораційна адміністрація. Проте нещодавно повідомили, що і їх планують підвищити. «А з чого платити? — обурюється донеччанин-пенсіонер Костянтин. — Пенсії мізерні, ледь-ледь вистачає, щоб хоч якось зводити кінці з кінцями. Яке може бути підвищення?!»

_{Непотріб із Росії}

ЙОГО «колега» — пенсіонер із Луганщини Сергій — приїхав до Києва на день народження молодшого сина. Той працює тут програмістом, а старший син — менеджером у одному зі столичних ТРЦ. Гостює у синів Сергій уже не перший день. Додому повертатися не поспішає. «Та я вже тиждень, як перестав кашляти! — затягуючись сигаретою без фільтра, пояснює своє 10-денне перебування у столиці пенсіонер. — Як тільки перейшов на київську «Приму», так майже одразу попустило. А до того понад два роки кашель мене мучив. А все від тих російських сигарет — більшої гидоти, мабуть, у світі нема».

Далі чоловік розповів, що на непідконтрольній території не тільки тютюн поганої якості. За його словами, все, що завозиться з Російської Федерації, — чи то харчові продукти, чи то медикаменти — не тільки низької якості, а ще й нерідко прострочено. «Таке враження, — каже Сергій, — що нам непотріб із усієї Росії звозять».

Утім, від прямої відповіді на запитання про настрої, які панують серед мешканців ОРДЛО, він тактовно ухилився: «Настрої які? Та всякі. Людині ж у черепушку не зазирнеш. А загалом… Просто вже набридло, коли з тебе дурня ліплять, а самі жирують, сволоти. Особисто я хочу курити «Приму» київську, а не сміття з Росії…»

Так, начебто й дрібниця. Проте яка промовиста.