• Слід на Землі

Млин, що дивує століттями

Микола ЮРЧИШИН.

Закарпатська область.

Цьому млину, який працює на воді, що подається з швидкоплинного потічка у селі Луково Іршавського району, — близько 400 років. Збудував його ще у ХVII столітті місцевий житель — народний умілець Михайло Сенинець. Із діда-прадіда цей диво-млин переходить у спадок прийдешнім поколінням.

НИНІШНЯ власниця віковічної споруди Олена Іванівна Сенинець із любов’ю розповідає про неоціненний подарунок її предків:

— За переказами мого прапрадідуся Івана, його прапрадідусь Михайло Сенинець зробив колесо до млина власноруч, без різних конструкцій. І ось уже більш як шість поколінь обслуговує цей млин людей. Він і нині у дії. Мелемо і жито, і пшеницю на борошно вищого ґатунку, висівки і дерть для худоби.

— Протягом століть млин працював не лише вдень, а й уночі, — згадує сільський голова Лукова Михайло Олександрович Фанта. — Дуже велика черга була на якісне мливо. Мололи зерно не лише місцеві, а й жителі навколишніх сіл Приборжавське, Імстичово, Кушниця, Лисичово, Кам’янське та інших. 10 років тому млин тимчасово перестав працювати — вийшли з ладу деякі деталі. Я як сільський голова разом із представником райдержадміністрації Олександром Михайловичем Метровці вирішив усунути неполадки. Найняли майстрів, і через три місяці млин знову запрацював. По-іншому не могло й бути. Це пам’ятка не тільки села, району та області, а й усієї країни. Де ще таке знайдете?

Нині до водяного млина у Лукові не така велика черга, як була колись. Багато людей купують хліб у магазинах. Але його не зрівняти з домашньою випічкою з якісного борошна. Багато діабетиків мелють на висівки, як лікувальний засіб. Через постійне підвищення цін на головний продукт країни чимало жителів Іршавського району надають перевагу саме домашній випічці. Тому і їдуть до млина у Луково.

Останнім часом сюди зачастили екскурсії туристів не лише з України, а й з-за кордону. Цікаво поглянути і ознайомитися з процесом роботи сільського водяного млина, який дивує людей століттями. Недавно побував тут і міністр інфраструктури Німеччини. Він був приємно вражений побаченим. Одне тільки не сподобалося: погані місцеві дороги. Міністр пообіцяв сільському голові М. Фанті допомогти з коштами для прокладання гарного шляху до такої святині. Щоб більше вітчизняних і зарубіжних туристів могли відвідати це чудове місце.

На фото автора: нинішня власниця 400-літнього млина Олена Іванівна Сенинець.