• Медичний лікнеп

Діагноз підкаже імунограма

Олена РЕШЕТНИК,

імунолог.

Інколи лікарі не можуть установити точну причину частих захворювань пацієнта. І дають пораду — перевірити гуморальний імунітет. Що це таке?

ЙДЕТЬСЯ про імунітет, який, так би мовити, живе в рідині людського організму: в крові, слизі, лімфі, спинномозковій рідині, слині… Навіть наш піт містить певні молекули, які дають змогу організмові боротися з вірусами, бактеріями, отрутами тощо. Наприклад, у плазмі крові циркулюють білки-інтерферони, що знешкоджують певні мікроорганізми. Є білки, які діють лише проти одного збудника, — це антитіла. Вони можуть вироблятися завдяки спеціальним клітинам — лейкоцитам і лімфоцитам, відповідно, міститися у крові або лімфі. Також до гуморального імунітету належать білі клітини крові В-лімфоцити, які реагують на потенційно небезпечні сторонні речовини.

Показники гуморального імунітету важливі при різних імунодефіцитах та аутоімунних станах (бронхіальній астмі, ревматоїдному артриті, псоріазі тощо). Варто перевірити свій гуморальний імунітет за наявності хронічних інфекцій, частих застудних захворюваннях, а також коли є гострий стан, гарячка, а збудник цього не відомий.

У відповідь на чужорідні речовини, що потрапляють до організму, у ньому виробляються білкові сполуки — імуноглобуліни. Вони містяться у сироватці крові й при потраплянні вірусів, бактерій чи отрути нейтралізують або знищують їх.

Як визначають стан гуморального імунітету? Беруть кров із вени і перевіряють рівень основних імуноглобулінів, яких існує декілька видів. Їх розрізняють за літерами — Е, А, G, М. Наприклад, імуноглобулін М відповідає за первинну імунну відповідь (тобто утворюється під час першої зустрічі організму з вірусом чи бактерією).

Імуноглобулін G формується при вторинному контакті з антигеном — організм впізнає його та застосовує вже заготовану імунну відповідь.

Імуноглобулін А відповідає за протиінфекційний імунітет, а також запобігає розвитку алергії чи аутоімунних хвороб. Імуноглобулін Е забезпечує антигельмінтний захист і протидіє розвитку алергії, а разом із імуноглобуліном А формує місцевий імунітет слизових оболонок.

Власне, кожен з імуноглобулінів має свої показники вмісту в сироватці крові та збалансованість стосовно одне одного (наприклад, частка імуноглобуліну С має становити 75 відсотків загального об’єму всіх імуноглобулінів, а М — лише 10 відсотків).

Зробивши імунограму, отримаємо чітку картину щодо стану імунітету. Можемо виявити слабкі ланки, побачити, де саме виник імунодефіцит і чому розвиваються аутоімунні хвороби, за яких імунітет починає помилково діяти проти організму. Знати це дуже важливо.