Наша пошта

• З роси й води!

Щедрий ужинок хлібороба

Дмитро Українець.

НИНІШНЯ золота осінь особлива в житті шанованого Миколи Федоровича Вовченка із села Володимирівка Таращанського району Київської області. Адже на його життєвому календарі поважна дата — 90 років! Таким щедрим ужинком Творець нагородив ювіляра за чесний труд і добрі діла.

Доля змусила його дочасно стати дорослим, відповідальним за родину і самотужки протоптувати життєву дорогу. Перші свої заробітки Микола Федорович здобув чоботарюючи. Хвацько освоївши таку складну справу, якої навчив його сусід Федір Гриневич, почав обшивати все село. А в жнива спробував свої сили помічником комбайнера Івана Романюка. Дослухався юнак «батьківської» поради механізатора й подався на навчання до Таращанської МТС.

Сівши за штурвал потужної машини, Микола Федорович розпочав своє хліборобське сходження. Беручкий до роботи молодий комбайнер швидко здобув шану і визнання. Став уславленим хліборобом району, неодноразово нагороджувався орденами й медалями за трудову доблесть, був делегатом Всесоюзного з’їзду колгоспників. Цікавою сторінкою життєпису довгожителя є підкорення цілинних земель Новосибірської області. Пригадує, як збирали пшеницю на полі, де колись ріс ліс, бо підступні пеньки були загрозою для комбайнів, і силу-силенну полину, що на відміну від українських волошок і маку засмічував ниву. Пишається і гідним заробітком — дві тонни зерна, які для сім’ї видалися чи не золотими.

Праця на землі для уславленого хлібороба була сенсом життя. Втім, сили і натхнення додавала сім’я: дружина Франя Михайлівна і четверо дітей (сини Сергій, Федір і донечки Ірина, Антоніна). Тішиться ювіляр, що його родина Вовченків розрослася. І вже традиційно на Святвечір, Великдень у батьківську оселю приходять усі четверо зі своїми половинками та онуками. Дасть Бог, не за горами й правнуки на поріг стануть.

Нині Микола Федорович господарює на своєму обійсті разом із турботливою господинею, радіє щедрим урожаям пишного саду, городу, пасіки, живе в очікуванні щасливих миттєвостей зустрічей із дітьми.

Саме такими простими, щирими, працьовитими людьми з люблячим серцем і відкритою душею багата наша Україна. Нехай же довго-довго живуть мудрі старійшини на радість і добро!