Архів
П’ятниця,
8 листопада 2019 року

№ 87 (19734)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  Версія для друку          На головну

Чи буде кого переписувати?

Олена КОЩЕНКО.

www.wikimedia.org

Як повідомляла газета, наступного року має відбутись загальнонаціональний перепис населення. Востаннє такий проводили 2001-го. Тоді в країні нарахували 48 мільйонів 457 тисяч громадян. Скільки матимемо нині? Навіть найоптимістичніші прогнози невтішні.

Сувора звітність Держстату

ЗА ДАНИМИ демографічних експертів, станом на 1 січня нинішнього року постійне населення у країні становило 41 мільйон 983 564 особи. Отже, нас уже поменшало на майже 6,5 мільйона. При цьому статистики вказують на зростання темпів скорочення населення. Основних причин депопуляції називають дві: висока смертність і міграційні настрої населення.

Так, сьогодні в Україні пересічно на 100 поховань припадає 57 народжень. Додаймо до цього ще й загалом низьку тривалість життя, яка нижча, ніж у середньому по Європі. Українські чоловіки пересічно доживають до 66, жінки — до 74. Це дуже мало. За цим показником ми відстаємо навіть від найбідніших країн Латинської Америки.

Загалом же із вищевказаних природних причин, за останніми оприлюдненими даними Держстату, впродовж лише січня—серпня нинішнього року природне скорочення кількості населення становило 187 046 осіб, тобто в середньому 23 381 особа на місяць. Оперуючи офіційними статистичними даними (якщо помножити останній показник на всі 12 місяців року), можна спрогнозувати, що скорочення населення 2019-го становитиме 280 572 особи.

Це найгірший від’ємний показник природного скорочення населення за останні три десятиліття! Зокрема, торік це було 233 202 особи, позаторік — 210 136, у 2016-му — 186 592, 2015-го — 165 789 осіб.

Як бачимо, нація стрімко старіє і чисельно міліє. Навіть за умови збереження нинішніх темпів скорочення на рівні 2019-го населення України в 2050 році становитиме 33,5 млн, тобто нас поменшає на 8,4 млн. А 2100-го — 19,5 млн, тобто зникне 22,4 млн українців. А тим часом, за даними ООН, населення планети до 2050 року зросте на два мільярди людей і сягне 9,7 мільярда (на сьогодні 7,7 мільярда), а в 2100 році, за прогнозами науковців, на Землі мешкатиме 11,2 мільярда людей. Тобто якимось націям виродження явно не загрожує!

Невтішний демографічний прогноз для країни, уряд технократів якої оголосив про амбітні плани: найближчими роками здійснити економічний прорив, домігшись темпів зростання ВВП майже 6%. Де, питається, новітні стратеги братимуть для цього головний ресурс — трудові руки? Ті самі, які й мають подолати кризу на внутрішньому знелюдненому останніми роками ринку праці. Адже, за великим рахунком, може так статися, що скоро в державі вже й нікого буде переписувати…

Польське економічне диво руками українських заробітчан

УКРАЇНЦІ продовжують масово мігрувати за кордон. За даними прикордонної служби і МЗС, щороку нашу країну на тривалий час полишають близько 1,5 мільйона співвітчизників. І це, завважте, офіційна цифра, адже статистика враховує тільки тих, хто має відповідний виклик від закордонного працедавця і посвідку на проживання. А ще ж вистачає й тих, хто працює нелегально.

Наші співвітчизники трудяться на розвиток економіки країн Євросоюзу, Канади, США, навіть уже Ізраїлю та Китаю… Зокрема, торік у Євросоюзі посвідку на проживання отримали більш як півмільйона українців, а точніше, 527 тисяч. За даними Європейського статистичного управління, Україна посідає перше місце серед усіх країн за кількістю тих, хто отримав посвідку на проживання в ЄС. До відома: на другому місці — китайці (206 тис.), третьому — індійці (197 тис.), четвертому — сирійці (174 тис.), на п’ятому — білоруси (139 тис.)…

У сусідній Польщі українці взагалі зробили можливим економічний бум. 80% тих наших співвітчизників, які прибувають у ЄС, їдуть працювати до цієї країни. Лише за підсумками першого півріччя 2019 року 90% поданих заяв про працевлаштування для іноземців у Польщі доводилось на вихідців із України. Нині число громадян, які виїхали туди на заробітки, становить щонайменше півтора мільйона. Недарма її називають Меккою українських заробітчан.

І внесок тямущих і працьовитих наших співвітчизників в економіку цієї країни також гідний: за останні п’ять років економіка Польщі зросла на 22%. «Працюючі у Польщі українці внесли вклад у зростання ВВП країни і економічний бум майже такий же, як і поляки, що входять на ринок праці», — про це сказано у нещодавно оприлюдненому звіті Польського національного банку. А польська влада офіційно визнала: якщо українські заробітчани полишать їхню країну у пошуках більших заробітків, економіці Польщі загрожує повний колапс.

Не бачать удома перспектив

ПОЛИШАЮТЬ країну зазвичай не від хорошого життя. Наші співвітчизники просто не вірять у власну державу і не бачать тут надійного майбутнього для себе і своїх дітей. А нерідко, поїхавши на заробітки, осідають там назавжди. Годі вже казати про масові міграційні настрої населення, яке перебуває вдома. Тільки за офіційними даними, торік близько 1,5 мільйона українців заявили, що планують назавжди покинути країну і виїхати до США, спробувавши виграти в лотерею грін-карту. Так-так, у 2018-му Україна опинилась у трійці держав, населення котрих найбільше прагне побудувати нове життя в США. Більше українців хочуть це зробити лише мешканці Узбекистану та Гани.

Нинішня політика держави, її економічний розвиток — усе сприяє тому, щоби звідси відбувався відтік громадян найпродуктивнішого віку. Причин чимало. Передовсім низька заробітна плата вдома, корупція у владних ешелонах, неконкурентні умови роботи для ведення бізнесу. А ще — клубок болючих соціальних проблем: медицина, освіта і загалом рівень життя нижчий, ніж у сусідніх країнах. Годі вже казати про недостатнє створення робочих місць і неналежну підтримку державою внутрішнього виробництва. У разі продовження таких тенденцій не за горами і чергова міграційна хвиля!

Ще й освітня складова

НА ЖАЛЬ, нова влада жодним словом не обмовилася, як вона збирається зупинити цей процес. Не видно, щоб її хвилювало те, що в державі занепадають і знелюднюють села, а безробітні родини з дітьми полишають домівки, забивають дошками вікна своєї хати і подаються у світи у пошуках кращого життя. Передовсім мова про так звані неперспективні села, у яких закриваються школи. Адже важливими складниками у збалансованому розвиткові людського капіталу в Україні є освіта і наука. І тут статистика невтішна. Перед початком 2018-2019 навчального року в Україні закрилося 120 шкіл. А перед початком нинішнього — майже 200. Підпали під оптимізацію. Щоправда, як повідомило МОН, серед них є заклади, діяльність яких «призупинено тимчасово».

Разом із тим в Україні повністю нищать систему профтехосвіти, віднедавна передану на фінансування місцевих бюджетів. Тим часом у нас вкрай не вистачає кваліфікованих кадрів робітничих спеціальностей. А незабаром країна взагалі може залишитись без доярок, зварників і малярів. Фінансувати заклади зобов’язують місцеву владу. А на місцях кажуть: коштів немає, бо децентралізація провалилась. Чи не найбільшого удару зазнали заклади, які готують кваліфікованих працівників для сфери агропромислового комплексу. Катастрофічно бракує трактористів, комбайнерів, технологів, електриків, механіків, які володіють фермерськими технологіями. Як може розвиватися фермерство, якщо не можна знайти кадри! Отак, зокрема, і нищиться майбутнє держави…

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Знову рекорд
Читати
Вимагають публічно «покаятися»
Читати
Починають викручувати руки
Читати
Стимулювати по-«зеленому»
Читати
Громадянство — зі знанням державної мови
Читати
Пообіцяли доплачувати
Читати
Убивцям оголошено підозри
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове