Лаванда, лаванда...

ПРИ ЦИХ словах одразу згадується мелодія колись популярної пісні. А про саму рослину знаємо лише те, що вона гірська. Однак лаванду досить легко можна виростити у садку в будь-якому регіоні нашої країни.

Сьогодні відомі понад тридцять видів лаванди, кожен з яких має свої сорти. Насамперед вони відрізняються між собою забарвленням. Є голуба, рожева, синя і навіть біла лаванда. Найпоширенішими в наших садках є лаванда вузьколиста (англійська); лаванда французька (іспанська); лаванда зубчаста (декоративна).

Лаванда вузьколиста цвіте в червні-липні, але якщо її вчасно обрізати, повторного цвітіння можна чекати вже у серпні. Цей напівкущ за сприятливих умов сягає 80 см заввишки. Дрібненькі квіточки формують суцвіття. В залежності від сорту квіти можуть бути темно-фіолетового, лілово-блакитного і білого кольорів.

Є карликова вузьколиста лаванда заввишки до 30 см. Саме цей вид рослини найкраще пристосований до наших природно-кліматичних умов.

Англійську лаванду можна сміливо висаджувати на «ліниву» клумбу. Це одна з найневибагливіших рослин. Її зовсім не треба поливати. Їй цілком достатньо вологи навіть від не дуже частих дощів.

Восени і навесні кущики лаванди треба підгортати і мульчувати, щоб спонукати до росту нові корені та пагони на старому стовбурі. Відтак її легко розмножити поділом куща. Якщо існує ймовірність морозів нижче мінус 25°С, лаванду, навіть морозостійку англійську, варто вкрити. Для цього достатньо її трохи обрізати (не зачіпаючи здерев’янілих пагонів) і прикрити гіллям хвойних рослин.

Лаванду у відкритому ґрунті можна зовсім не підживлювати. Лише калійні добрива доцільно вносити двічі на рік.

Лаванда у відкритому ґрунті в природних умовах може рости приблизно 10 років. Але на одному місці в садку ця рослина живе значно довше, якщо її вчасно обрізувати. Перша «стрижка» — відразу після першого цвітіння. Зрізуються всі квітконоси разом із третиною стебла. Наприкінці сезону стебла можна вкоротити ще більше, залишивши чотири-п’ять молодих зелених пагонів.

Засушені квіти лаванди відлякують міль. Тому їх доцільно помістити у мішечки та розкласти у шафі.

Найпростіше розмножити лаванду відводками пагонів. Для цього одну з гілок куща, не відокремлюючи, кладуть горизонтально і засипають ґрунтом. Зверху — камінь чи щось інше важке для фіксації. Через кілька місяців за достатньої вологості пагін укоріниться, його можна буде легко відділити від материнської рослини і пересадити.

Також лаванда розмножується живцями. Для цього гілочки відламують від материнської рослини і втикають у землю.