• Актуально

Надто ласий шматок

Василь САДОВИЙ.

Закарпатська область.

Мужіївська золотокопальня — єдиний об’єкт в Україні із затвердженими запасами золота (55 т). Проте вже понад десятиліття вона не працює.

БІЛЬШ як 20 років тому золотодобувне підприємство відкривалося з надзвичайною «пом­пою». Як свідчення успіху в галузі було продемонстровано злиток, нібито виплавлений із закарпатського дорогоцінного металу, участь в урочистостях взяв особисто президент Л. Кучма. Але не судилося. Якщо на початку 1990-х перший президент України Леонід Кравчук говорив про видобуток 5 тонн золота на рік, то за весь час діяльності підприємства отримали всього 200 кілограмів стратегічного металу.

Мужіївська золотокопальня всі роки була об’єктом протистоянь, жорсткого регбі політиків і олігархів. Спокійно й ефективно так і не запрацювала, хоча, як свідчать публікації в ЗМІ, основні дивіденди одержувалися не від добування цінного металу, а від розкрадання бюджетних коштів, які надходили як інвестиції в національний золотий проєкт.

Врешті мужіївське підприємство безнадійно пішло на дно, і процес банкрутства тривав довгі роки. Вердикт винесли однозначний: виробництво золота нерентабельне, для держави це непідйомне завдання. Єдина надія на закордонного інвестора, який згодиться щось робити на взаємовигідних умовах. Безрезультатні спроби робилися за часів В. Ющенка, а от коли булаву взяв В. Янукович, почався рух на користь конкретних людей із його команди. Із 2010 року державне підприємство ТОВ «Закарпатполіметали», котре мало ліцензію і вело видобуток, почало розпродавати майно, яке поступово стали скуповувати фірми, близькі до екс-міністра внутрішніх справ В. Захарченка. 2013-го пов’язане з ним ТОВ «Карпатська рудна компанія» дістало контроль над копальнею. Після Революції гідності В. Захарченко втік з України, а підприємство, яке мало спецдозволи на видобуток і розвідку поліметалічних руд у Західній Україні (Мужіївське, Берегівське і Квасівське родовища), 2016 року викупила американська компанія «Avellana Gold», що займається розвідкою і розробкою родовищ у країнах Східної Європи.

У майбутній видобуток золота, як стверджує власник цієї фірми Браян Севедж, вже вкладено величезні кошти — загальна сума інвестицій становить 140 мільйонів доларів. Побудовано збагачувальну фабрику, підприємство взялося за попередній етап — переробку відвалів, які становлять екологічну небезпеку. «Проблема родовища в тому, — зазначає Браян Севедж, — що на ньому почали заробляти ще до початку видобутку. За бюджетні кошти був куплений мотлох, а потім виробництво велося екстенсивним методом, що призводило до величезних втрат золота. Вибиралися тільки найбагатші руди, що знищувало потенціал для комплексного відпрацювання родовища. Не кажучи про використання вибухівки, яка є ще однією причиною екологічного лиха, що ми дістали у спадок. У наших ліцензійних умовах прописано, що ми повинні почати з екологічного проєкту. Ми вже його впроваджуємо: завдяки спеціальній технології відвали, які залишились після діяльності попереднього підприємства, на 85-90% очищуються від важких металів. Лише після цього ми почнемо розробляти родовище».

Але несподівано про свої права на Мужіївську золотокопальню заявили нові інвестори, британські, які намагаються опротестувати законність діяльності американської компанії. Нинішнього року розпочалася справжня війна зі взаємними обвинуваченнями. «Avellana Gold» заявила про рейдерську атаку з боку конкурентів. Відповідь не забарилась: «Інформація про те, що британська компанія Gofer Mining PLC причетна до рейдерського захоплення підприємства з розробки поліметалічних руд у Закарпатті, не відповідає дійсності». При цьому було висунуто зустрічний компромат: «Avellana Gold» зареєстрована на Кіпрі і нібито пов’язана з представниками позаминулої влади України. У заяві ж, оприлюдненій пресслужбою ОДА, наголошується, що лише ТОВ «Закарпатполіметали» є єдиним законним власником комплексів будівель та користувачем земельної ділянки загальною площею 41,7 га… Все повертається на нове коло?

З огляду на українські політичні та корупційні традиції, хто знає, чим це закінчиться. А історія золотодобування в Україні така, що дивуватися будь-чому не доводиться. Мабуть, занадто це ласий шматок, щоб комусь дістатися…