• Продовження теми

З судноплавної артерії — в суху вирву

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

У минулому номері газета розповіла про велику екологічну проблему — зневоднення наших територій. Пересихають водойми, катастрофічно падає рівень ґрунтових вод. Одним із промовистих свідчень цього лиха є річка Остер. Колись судноплавна водойма сьогодні перетворилася на сушу і болото. Що трапилося з притокою Десни? Чи роблять щось державні структури для її порятунку?

_{Славне минуле}

ПРО ТЕ, що річка Остер колись була важливою водною артерією, свідчать як численні легенди про її невичерпні скарби, так і важливі археологічні знахідки. Оповідки місцевого люду свого часу записав краєзнавець Васильківський. За однією з них, на дні Остра лежать затоплені римські судна ще часів імператора Октавіана Августа. Тут і досі час від часу знаходять римські монети — срібні динарії. Свого часу багато їх було відкопано не лише в руслі Остра, а й на шляху вздовж його течії. Мова, зокрема, про «Пашківський скарб» римських монет, знайдений у 1873 році між Ніжином і селом Пашківка. Він став одним із доказів існування судноплавних торговельних зв’язків мешканців краю з Римською імперією.

«Крім античних скарбів, у приостерському регіоні Ніжина знаходили монети Київської Русі домонгольського періоду, — розповідає краєзнавець Олександр Морозов із Ніжина. — Тепер ці знахідки відомі усьому вченому світові як ніжинські. Про них писали навіть іноземні видання. Взагалі Ніжин і місцевість довкола нього відзначаються винятково численними знахідками монет. У книзі Кропоткіна «Про скарби і знахідки» вказується близько 40 таких скарбів поблизу Ніжина».

З цього випливає яскрава доказова база того, що Остер у далекому минулому був судноплавний. А от міліти річка почала порівняно недавно — внаслідок бездумного втручання людей у довкілля. Щоправда, вирубувати ліси та осушувати болота почали ще у XVII столітті. Це призвело до порушення рівноваги у природі, викликало суттєве зниження рівня ґрунтових вод.

Розповідають, що за часів Російської імперії чи то американська, чи то французька компанія бралася власним коштом повністю почистити русло Остра з умовою, що всі знайдені на дні скарби належатимуть їй. Але жовтнева революція 1917 року не дала здійснитися цьому проєкту.

_{Бездумне вирубування і меліорація}

ВТІМ, сучасний стан річки Остер, швидше, нагадує передсмертні конвульсії безнадійно хворого, ніж колись величну і повноводну артерію. Річка помирає… Автор цього тексту на власні очі мав змогу переконатися в цьому. Мені вдалося відзняти кадри поміж селами Омбиш і Печі, що у Борзнянському районі. На них видно, що Остер фактично висох. Чому?

У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів основною причиною маловоддя на річках басейну Десни вважають кліматичні зміни, а саме: сухе посушливе літо і теплу осінь, незначну кількість опадів, які суттєво не вплинули на збільшення водності річок.

«Річка Остер на цих ділянках виконує функцію магістрального каналу меліоративної системи «Остер — ІІІ черга». Для зарегулювання води в каналах побудовано водопідпірні та водорегулюючі споруди, які обслуговуються Борзнянським МУВГ і Ніжинським МУВГ, — повідомляють у Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів. — На сьогодні запірно-регулююча арматура гідротехнічних споруд залишається закритою, але суттєво вплинути на підняття рівня води не може, так як відсутній природний приплив води».

Як не прикро констатувати, нині відповідальні за гідрологічний стан водойм і річок Чернігівщини державні структури залишаються бездіяльними статистами. Система земснарядів — не працює, а про розчистку витоків річки немає й мови. До речі, в Остер впадає 65 малих річок і струмків. Коли востаннє повідомляли про їх розчистку? Питання, звісно, риторичне.

У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів сподіваються на природу. Кажуть, стабілізацію ситуації в басейні річки Остер можна очікувати навесні, коли за рахунок весняного стоку водогосподарники зможуть закумулювати необхідну кількість води та наповнити нею зарегульовану частину річки Остер.

А от місцеві люди нарікають на бездумне вирубування лісів у побережжі Остра, а також меліорацію, яка завдала непоправної школи екосистемі та призвела до зникнення боліт. На тій таки ж ділянці між Омбишем та Печами, лише за 100 метрів од Остра, в його заплавах, на торфовищах, ген під самий ліс, росте кукурудза і соя. На публічній кадастровій карті ці землі вважаються зонами підтоплення. Отже, засіяли їх нелегально. Але хіба прокуратурі та місцевій владі до цього?