|
Версія для друку На головну Молдовський синдром Михайло ГУБАШ. Нещодавно
у сусідній Молдові сталися значні зміни. З ініціативи проросійської партії
соціалістів ліберальний уряд Маї Санду був відправлений у віставку. Новим
прем’єр-міністром країни став радник президента Ігоря Додона (колишнього
керівника соцпартії) Іон Кіку. СВІЙ перший
закордонний візит глава уряду здійснив 20 листопада до Росії. Там він домовився
про півмільярдний кредит і продовження контракту на поставки російського газу
на пільгових умовах ($173 за 1 тис. куб. м проти $235, які республіка платила
цього року). Така
поступливість Кремля пояснюється просто, адже у Молдові симпатиками РФ віднині
є не тільки найбільша парламентська фракція соціалістів і президент країни, а
ще й спікер та уряд. Майже
одночасно із візитом прем’єр-міністра Молдови до Росії на чолі делегації
прибула спікер молдовського парламенту Зінаїда Гречана. Вона вперше за три
останні роки взяла участь в черговій сесії Міжпарламентської асамблеї держав —
учасниць СНД. «Під час зустрічі підтвердили пріоритети у відносинах з
Російською Федерацією», — прозвітувала голова парламенту, наголосивши на
важливості подальшого розвитку економічної співпраці з РФ і реалізації спільних
проєктів країн СНД у різних сферах. Таке доволі
різке відхилення від проєвропейського курсу Молдови багатьох збентежило — як у
самій республіціі, так і поза її межами. Адже, починаючи від 2003-го, вустами
тодішнього президента Володимира Вороніна наша південно-західна сусідка
неодноразово заявляла, що її зовнішньополітичним пріоритетом є євроінтеграція,
кінцевою метою якої повинне стати входження до Євросоюзу. В 2004 році у
Брюсселі був підписаний індивідуальний план партнерства між Молдовою і ЄС,
згідно з яким країна у найближчі роки мала стати асоційованим членом. Надалі
Молдова в євроінтеграційних процесах випереджала Україну за всіма параметрами. І ось такий
різкий крен у бік РФ і СНД. Як таке могло статися? Та дуже просто — з допомогою
західних «партнерів і друзів», які не стали перешкоджати спецоперації Росії зі
зміни зовнішньополітичного курсу Молдови. Влітку цього року Захід погодився на
перехід влади від «володаря Молдови» Влада Плахотнюка (лідер демпартії і олігарх)
до новоствореної парламентської коаліції проросійських соціалістів із
прихильниками Євросоюзу. Мовляв, Плахотнюк — корупціонер, а ми з такими не
дружимо. В результаті вже через кілька місяців уся верховна влада
сконцентрувалася в руках прибічників РФ. Після
обрання президентом країни проросійськи налаштованого Додона Путін торік
призначив віце-прем’єра Дмитра Козака своїм спецпредставником з розвитку
торговельно-економічних відносин із Молдовою. Результати невидимої, але вкрай
ефективної роботи навіч — наша сусідка впевнено покрокувала в обійми колишньої
метрополії. Відтепер
майстер дипломатичних спецоперацій Кремля Д. Козак може приділити більше уваги
Україні. Відомо про його контакти з радником Володимира Зеленського Андрієм
Єрмаком, якого опозиційні політики звинувачують у проросійській позиції. Та й у
Офісі нового (і, будьмо відверті, — недосвідченого) українського президента
російського віце-прем’єра сприймають як зацікавленого у мирному врегулюванні
партнера. От тільки якою ціною вдасться досягнути цього врегулювання? Для
Молдови це — кредит, дешевий газ, проросійське керівництво і фактично
капітуляція. Чи не
повторить шлях своєї сусідки Україна? Багато залежатиме від позиції США і ЄС. І
хоча перші заявляють про беззастережну підтримку України, окремі спостерігачі
стверджують, що Трамп ще торік «здав» Україну Путіну в обмін на невтручання РФ
у Венесуелу чи ще щось. Ну а зацікавленість Макрона і Меркель у
взаємовідносинах з Росією відома всім. Тож чекаємо зустрічі у нормандському
форматі… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Куй залізо, не відходячи від каси» ЧитатиНАЙІМОВІРНІШЕ, саме цією фразою «шефа» із
радянської кінокласики послуговується в земельному питанні наша влада. Керівник
Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов
заявив: «Нормальна робота ринку землі принесе лише за три місяці наступного
року близько 9 мільярдів додаткових гривень росту ВВП, за нашими оцінками... У
2021 році таке зростання очікується на рівні додаткових 30 мільярдів гривень».
Відтак зі зняттям «шкідливого» мораторію не треба зволікати, адже «нам потрібні
довгі дешеві гроші», аби аграрна галузь могла розвиватись. Міністр визнав, що є
дуже багато ризиків, однак часу для наведення ладу в роботі державних установ
буцімто достатньо — до 1 жовтня наступного року мають встигнути. Проте чи
справді достатньо часу і чи є політична воля створити добру основу для
відкриття земельного ринку, велике питання.
Роздержавитись шикуйсь! ЧитатиОДЕСЬКИЙ припортовий завод, Об’єднана
гірничо-хімічна компанія, «Електроважмаш», «Президент-готель» і шахта
«Краснолиманська» — ось така перша п’ятірка об’єктів для приватизації. Щодо
боргів ОПЗ перед компаніями Д. Фірташа ситуація поки що не певна. Заступник
міністра економіки, торгівлі та сільського господарства П. Кухта заявив, що на
заводі працює інвестиційний радник, який запропонує варіанти дій. Крім того,
міністерство збирається скасувати державну монополію на виробництво спирту, а
заводи «Укрспирту» (яких насправді два — концерн і держпідприємство, всього 83
виробництва) після цього продати.
Заборонять законодавчо ЧитатиЗГІДНО з інформацією, яка опинилась у
розпорядженні ресурсу «Європейська правда», законопроєкт про заборону колишнім
власникам банків забирати їх назад буде готовий до кінця року. Стосується він
насамперед «ПриватБанку» та І. Коломойського. Поки що не відомо, хто «ризикне»
його подати, крім того, документ, судячи з усього, не встигнуть цього року
зареєструвати в парламенті. Законопроєкт уже погоджений з МВФ, який знає, що
правоохоронна і судова системи в нас недореформовані, відтак законодавча
заборона у цьому разі є оптимальним рішенням.
Шлях на Захід ЧитатиФОНД «Демократичні ініціативи» імені
Ілька Кучеріва провів опитування, результати якого такі: 53% респондентів
вважають, що Україна повинна приєднатися до Європейського Союзу. 24% — за
«нейтралітет». Серед опитаних знайшлися й 13%, що бажають приєднатися до РФ,
Білорусі та Казахстану. Регіональна картина традиційна: найбільше
проєвропейських громадян на заході (71%) та в центрі (60%), на півдні цифра
становить 32%. На сході 34% опитаних за ЄС, 30% — за «нейтралітет», а 27%
хочуть у «Євразію». Електоральний зріз такий: найбільше прихильників
євроінтеграції серед виборців партії «Європейська солідарність» (90%) та «Слуга
народу» (54%).
Домовилися щодо нафти Читати«УКРТРАНСНАФТА» та російська
«Транснефть» уклали додаткову угоду до договору про транзит нафти територією
України, яка продовжує його чинність на 10 років (1 січня 2020 року — 1 січня
2030-го). Наша сторона підкреслила, що це гарантує безпеку та стабільну роботу
нафтотранспортної системи України на довгостроковій основі. При цьому базові
принципи співробітництва, зокрема порядок оплати послуг і механізм технічної
взаємодії, залишилися без змін.
Наші умови «неприйнятні» ЧитатиНА СПІЛЬНІЙ прес-конференції з
президентом Сербії О. Вучичем російський керівник В. Путін зазначив, що у Відні
ведуться переговори з Україною щодо укладення угоди про транзит газу, і «це
ніякий не секрет». При цьому він підкреслив: «Правда, умови, які нам пропонують
можливі українські транзитери, вони економічно неприйнятні. Поки що. Але я
сподіваюся, що це запитна позиція — вдасться якось позиції погодити». В тому,
що росіяни будуть з усіх сил «погоджувати», не сумнівається ніхто. Головне, аби
наша сторона вистояла і уклала контракт на вигідних насамперед нам умовах.
Скандал в аграрній науковій спільноті ЧитатиНАЦІОНАЛЬНА аграрна академія наук
потрапила під посилену увагу правоохоронців. Президента Я. Гадзала підозрюють у
втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу. Служба безпеки
України затримала двох службовців середньої ланки, які продавали за мільйон
доларів посаду керівника одного з підприємств академії. Крім того, поліцейські
протягом 2015—2019 років вели розслідування за 315 кримінальними провадженнями.
Встановлено, що основними причинами недоотримання доходу та збитків НААН
України стало укладання свідомо збиткових договорів про спільну діяльність,
зокрема здавання в оренду земельних ділянок за явно заниженими цінами. Також
мають місце документальне заниження врожайності і подальше привласнення
зібраного збіжжя, розтрата земельних ділянок та майна, коштів, виділених на
закупівлю сільгосппродукції, гербіцидів тощо.
|